Вимоги до бібліографічного опису

Бібліографічний опис є невід’ємною складовою наукової статті та забезпечує ідентифікацію використаних джерел, підтвердження достовірності наведених даних і дотримання принципів академічної доброчесності. Коректне оформлення списку використаних джерел сприяє підвищенню якості наукової публікації, полегшує пошук і перевірку інформації, а також забезпечує відповідність міжнародним стандартам наукового цитування.

З метою уніфікації оформлення наукових матеріалів редакція журналу встановлює єдині вимоги до бібліографічного опису джерел, яких необхідно дотримуватися при підготовці статті до публікації:

  • Не менше 80,0% від загальної кількості посилань мають становити джерела, опубліковані за останні 5 років.
  • Не менше 70,0% джерел мають супроводжуватися ідентифікатором цифрового об'єкта (DOI – Digital Object Identifier), що наводиться у форматі активного гіперпосилання («. DOI: https://doi.org/...») через пробіл після бібліографічного опису джерела. Форма для пошуку DOI: Crossref system. 
  • Частка власних праць авторів статті у списку літератури (самоцитування) має бути не більше 10,0 %.
  • Самоцитування робіт, опублікованих раніше у цьому ж Журналі НЕ РЕКОМЕНДОВАНЕ.
  • Назви журналів вказувати повністю, не скорочувати до абревіатур.
  • Посилання в обох варіантах бібліографії наводяться в порядку згадування у тексті, а НЕ за алфавітом. Використовуються арабські цифри  1, 2, 3... у квадратних [ ] дужках.
  • Бібліографія надає інформацію, необхідну для того, щоб знайти і отримати будь-яке джерело, процитоване в тексті рукопису. Кожне джерело, процитоване в роботі, має з'явитися у списку використаних джерел. Так само, кожен запис у списку використаних джерел має бути згаданим в тексті роботи. Бібліографія повинна бути коректною (процитовані відомості мають відповідати зазначеній статті), точною (правильний номер (випуск) і номери сторінок, і т.д.), сучасною (описувати останні досягнення у досліджуваному питанні), доступною (не повинна містити посилання на неопубліковані чи недруковані роботи). Неопубліковані роботи не включаються до списку джерел, але можуть бути згадані у тексті статті (описуються у виносках). Бібліографічний список рекомендується укладати не менш як з 10–12 джерел.
  • Бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел оформлюється за стандартом « Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання»(ДСТУ 8302:2015).