ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ В УМОВАХ КРИЗИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Автор(и)

  • Надія ДЕХТЯР Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця https://orcid.org/0000-0001-7932-8620

DOI:

https://doi.org/10.53920/ES-2026-2-10

Ключові слова:

стратегування, національна економіка, цифрова трансформація, повоєнне відновлення, стратегічне планування, економічна стійкість

Анотація

Стаття присвячена теоретичним та методологічні аспектам концепції стратегування як основоположного інструменту соціально-економічного розвитку в умовах системних криз та повоєнного відновлення; основна увага приділяється концептуальному переходу від традиційного, статичного стратегічного планування до динамічного, що враховує інтереси держави, бізнесу та громадянського суспільства; аналізу та систематизації існуючих теоретичних та методологічних підходів до стратегування, визначенню ключових напрямів досліджень та розробленню універсальної концептуальної основи, придатної для різних рівнів управління. Дослідження має на меті запропонувати механізм узгодження стратегій та програм різних економічних суб’єктів для забезпечення стійкості національної економіки  під час періоду глобальних зрушень. Методи дослідження  містять монографічний аналіз для виявлення спільних рис та відмінностей у тлумаченні терміна «стратегування»; класифікацію та синтез для поділу теоретичних положень на вісім тематичних груп; дослідження прикладів окремих галузей (case-study) ІТ та туризму; а також, лінгвістичний аналіз із використанням підрахунку частоти ключових термінів та категорій. Пропонується структурована схема восьми змістовних напрямів досліджень у теорії стратегування: теоретико-методологічні основи, цифрова трансформація, глобальні виклики, національна безпека, загальне галузеве управління, регіональний розвиток, управління туризмом, повоєнне відновлення. Виявлено п’ять домінуючих тенденцій у сучасних наукових доробках: перехід до динаміки та адаптивності; високий рівень залучення зацікавлених сторін (стейкхолдерів); перехід від пасивного прогнозування до активного передбачення; інтеграція передових технологій; посилення гуманістичного вектора («нооекономіка»). Наукова новизна полягає у переосмисленні поняття «стратегування» як створення сприятливого середовища на державному рівні для розробки індивідуальних стратегій.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Завантаження

Опубліковано

29.05.2026

Номер

Розділ

Подання

Як цитувати

[1]
ДЕХТЯР, Н. 2026. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ В УМОВАХ КРИЗИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ. Economic Synergy. 2 (May 2026), 155–176. DOI:https://doi.org/10.53920/ES-2026-2-10.