РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2026-2-8Ключові слова:
національна конкурентоспроможність, державне управління, інституційне середовище, економічна стійкість, публічне врядування, інвестиційна привабливість, євроінтеграція, інноваційний розвитокАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз ролі державного управління як визначального чинника у забезпеченні національної конкурентоспроможності України в умовах сучасних глобальних трансформацій. Досліджено еволюцію наукових підходів щодо поняття конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що в сучасних умовах конкурентоспроможність країни дедалі більше залежить від рівня розвитку інституційного середовища, здатності держави створювати сприятливий інвестиційний клімат та ефективно впроваджувати цифрові інновації. Проаналізовано інструменти публічного управління, які сприяють зміцненню економічної стійкості. Зокрема, увагу зосереджено на впровадженні прозорих цифрових сервісів, таких як екосистема «Дія», механізмах страхування воєнних ризиків та розвитку спеціальних податкових режимів. Водночас визначено ключові виклики, серед яких системний дефіцит людського капіталу, спричинений міграційними процесами, та недосконалість функціонування судової системи. Сформульовано стратегічні рекомендації щодо вдосконалення державної політики, спрямовані на захист прав власності, стимулювання високотехнологічних галузей (зокрема, сектора Defense Tech), та перехід до людиноцентричної моделі врядування. Доведено, що гармонізація національного законодавства з нормами ЄС та консолідація зусиль держави, бізнесу та громадянського суспільства є критично важливими для успішної повоєнної реконструкції. Це створить передумови для того, щоб Україна змогла стати впливовим інноваційним центром у Східній Європі.














