СИСТЕМНА АРХІТЕКТУРА АНТИКРИХКОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ РИНКОВИХ ШОКІВ

Анотація

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади формування системної архітектури антикрихкого розвитку агропромислового комплексу (АПК) України в умовах структурних шоків світових продовольчих ринків. Концепція антикрихкості, розроблена Н. Талебом, адаптована до специфіки аграрного сектору: на відміну від стійкості (resilience) та адаптивності, антикрихкість передбачає позитивну відповідь на волатильність — система не лише відновлюється після шоку, а й набуває нових компетенцій. Актуальність дослідження підтверджується статистикою: у 2022–2023 рр. агроекспорт України скоротився з 27,8 до 22,4 млрд дол. США, обсяг прямих іноземних інвестицій в АПК знизився на 34%, а логістичні витрати зросли в 2,3 рази. Метою статті є розроблення концептуальної моделі антикрихкого розвитку АПК, яка забезпечує не лише зниження втрат від кризових збурень, а й використання шоків як чинника структурного оновлення системи. Методологічну основу становлять системний підхід, структурно-функціональний аналіз, логіко-аналітичне моделювання та сценарний підхід до прогнозування. У результаті визначено чотири взаємопов'язані контури системної архітектури: ризик-діагностику, адаптивне ресурсне забезпечення, ринково-логістичну трансформацію та інституційне відновлення. Особливу увагу приділено механізмам зовнішньоекономічної діяльності підприємств: диверсифікації експортних ринків, гармонізації стандартів з ЄС, залученню іноземних інвестицій та торговельній дипломатії. Запропоновано сценарну модель прогнозу розвитку АПК (інерційний, адаптивний, модернізаційний сценарії). Доведено, що найбільш імовірною у середньостроковій перспективі є адаптивна траєкторія розвитку з елементами модернізації.