ІНСТРУМЕНТИ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В HORECA: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

Анотація

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти використання інструментів соціального підприємництва у сфері HoReCa в міжнародній практиці. Обґрунтовано, що соціальне підприємництво в індустрії гостинності трансформується з допоміжної моделі корпоративної відповідальності у самостійну форму господарювання, здатну поєднувати економічну результативність, соціальну інтеграцію та екологічну стійкість. На основі порівняльного аналізу міжнародного досвіду систематизовано ключові інструменти соціального підприємництва в HoReCa, серед яких інклюзивне працевлаштування, професійна підготовка вразливих груп, моделі циркулярного використання ресурсів, цифрові комунікації соціального впливу, партнерства з громадами та неурядовими організаціями, а також регенеративні підходи до локального розвитку. Встановлено, що в країнах ЄС переважають інституційно підтримані моделі інтеграції соціальної місії у сервісні бізнес-процеси, у Південній Африці та країнах, що розвиваються, соціальне підприємництво в HoReCa частіше пов’язане з вирішенням проблем зайнятості та місцевого розвитку, тоді як сучасні дослідження в туризмі й гостинності акцентують на поєднанні цифрових інновацій, сталості та підприємницьких екосистем. Запропоновано аналітичну матрицю зіставлення інструментів соціального підприємництва в HoReCa за критеріями соціального ефекту, організаційної складності, витратомісткості та потенціалу масштабування. Доведено, що найбільш перспективними для адаптації в Україні є комбіновані моделі, які поєднують інклюзивне працевлаштування, навчальні програми, цифрове просування та партнерські механізми взаємодії з локальними громадами.

Ключові слова: соціальне підприємництво, HoReCa, індустрія гостинності, інклюзія, сталий розвиток, міжнародний досвід, соціальні інновації.