ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГАЛУЗІ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2026-1-9Ключові слова:
конкурентоспроможність, конкурентоспроможність галузі, міжнародні ринки, методи оцінювання, інструментарій, порівняльний аналізАнотація
У статті здійснено порівняльний аналіз методичних підходів та інструментарію оцінки конкурентоспроможності галузі на міжнародних ринках в умовах поглиблення глобалізаційних процесів, зростання відкритості національних економік та посилення міжгалузевої і міждержавної конкуренції. Обґрунтовано, що саме галузевий рівень є ключовою ланкою формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, оскільки на ньому відбувається акумулювання технологічних, інноваційних, виробничих та інституційних переваг, які визначають позиції країни у світовому економічному просторі.
Систематизовано основні методичні підходи щодо оцінки міжнародної конкурентоспроможності галузей, зокрема методи, що ґрунтуються на аналізі зовнішньоторговельних показників (індекс виявленої порівняльної переваги, індекс міжнародної спеціалізації), структурно-інституційні моделі конкурентного середовища (моделі М. Портера), інтегральні індексні методики, бенчмаркінг, метод аналізу сукупної факторної продуктивності (TFP) та інші. Проведено порівняльний аналіз їхніх аналітичних можливостей, інформаційного забезпечення, переваг і обмежень у контексті міжнародних галузевих досліджень.
Обґрунтовано, що застосування окремих методів не забезпечує комплексного відображення рівня конкурентоспроможності галузі, оскільки більшість із них фокусується лише на окремих аспектах – торговельних результатах, ефективності використання ресурсів або інституційних умовах. У зв’язку з цим доведено доцільність використання комбінованого підходу, що поєднує кількісні та якісні методи оцінювання, а також результати глобальних рейтингів і платформ міжнародної конкурентоспроможності. Зроблено висновок, що формування гнучкої та багаторівневої системи оцінки конкурентоспроможності галузей створює аналітичну основу для розроблення ефективних галузевих стратегій розвитку, підвищення експортного потенціалу та обґрунтування державної економічної політики у сфері міжнародної конкуренції.














