ТРАНСФОРМАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Анотація

Відновлення  України вимагає не лише колосальних фінансових вливань, але й інноваційного підходу щодо відновлення економіки, інфраструктури та соціальної сфери. Традиційні методи не здатні забезпечити необхідної швидкості, стійкості та конкурентоспроможності. Ефективний менеджмент інноваційної діяльності є ключовим чинником для перетворення України на високотехнологічну державу. 

У статті проаналізовано значення інноваційної діяльності в повоєнній відбудові України; досліджено  основні  організаційні форм інноваційної діяльності;  розглянуто значення стартапів та малих інноваційних підприємств у відновленні України; окреслено необхідні умови для розвитку стартапів та малих інноваційних підприємств в повоєнний період; доведено, що обґрунтування вибору організаційних форм інноваційної діяльності через призму часового горизонту є критично важливим для повоєнної України, описано ключові характеристики стартапів та малих інноваційних підприємств;  визначено  роль технополісів та технопарків у повоєнному розвитку.

Аналіз статистичних даних щодо тенеденції розвитку стартапів длзволив відзначити позитивнку диманіку щодо зростання їх кількості та обсягів залучених інвестицій. Організаційні форми інноваційної діяльності розглядаються як частина складної національної інноваційної системи. Визначено  ефективність у повоєнний період, ризики і обмеження для кожної з форм та їх значення для відбудови  України.

Ключові  завдання  організаційних форм інноваційної діяльності: подолання неефективного використання ресурсів, стимулювання переходу на новий технологічний рівень, формування «регуляторних пісочниць»; скорочення часу виходу інновацій на ринок; трансфер та дифузія технологій; конверсія та адаптація технологій подвійного призначення;  повернення  та утримання інтелектуального капіталу; професійна реінтеграція ветеранів; забезпечення регіональної інклюзивності; адміністрування та валідація грантових потоків; зниження ризиків для приватних інвесторів; капіталізація інтелектуальної власності; забезпечення прозорого та ефективного використання капіталу.

Основні тенденції розвитку організаційних  форм інноваційної діяльності: перехід до парадигми «відкритих інновацій»; екосистемність та мережева конвергенція;  мілітаризація та розвиток технологій подвійного призначення;  орієнтація на сталий розвиток та «зелений транзит»; посилення ролі «спіральних моделей». В умовах війни організаційні форми еволюціонують у бік децентралізованих мереж, які здатні виживати під фізичними атаками та одночасно інтегруватися у глобальний технологічний простір через цифрові платформи.