МОДЕЛЬ ТОРГОВОЇ ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.53920/ES-2025-4-6

Ключові слова:

самоорганізація, модель, торгова війна, економічний агент, стаціонарний стан, стійкість

Анотація

У статті пропонується модель, яка описує торгову війну між двома економічними агентами. В основі моделі – система з двох нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку. При цьому економічний стан кожного з агентів описується за допомогою параметра, який визначає його загальний економічний потенціал і здатність до економічного розвитку та ведення торгової війни з конкурентом. Рівняння моделі є описовими і визначають, як зміна параметрів, що описують стан агентів, залежить від поточних значень цих параметрів і специфіки "взаємодії" агентів у рамках торгової війни. Зокрема, модель враховує фактор економічного зростання а також зменшення економічних можливостей внаслідок дій конкурента. Економічне зростання для кожного агенту дається законом логістичного типу. Взаємний вплив агентів в рамках торгової війни враховується через доданок, який пропорційний до добутку значень параметрів, які визначають економічний стан агентів.

Для визначення ключових властивостей запропонованої моделі ми знаходимо її стаціонарні розв’язки а також досліджуємо їхню стійкість. Показано, що в залежності від керуючих параметрів моделі, можлива реалізація одного з двох сценаріїв. За першого сценарію один з агентів досягає своєї мети – а саме, виходить на оптимальний рівень економічного розв’язку та унеможливлює економічний розвиток свого опонента, діяльність якого фактично припиняється. За другого сценарію обидва агенти в результаті торгової війни опиняються не в оптимальному економічному стані, і жоден з них не досягає поставленої мети. Теоретичні висновки в рамках моделі підтверджено аналітичними математичними оцінками та числовими розрахунками.

 

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Завантаження

Опубліковано

30.12.2025

Номер

Розділ

Подання