СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЗЕД У ПЕРІОД ВОЄННИХ КРИЗ: ІНСТРУМЕНТИ АДАПТАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті досліджено стратегічне управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) українських підприємств в умовах воєнних криз, що супроводжуються руйнуванням виробничих потужностей, блокуванням логістичних маршрутів та зростанням валютних ризиків. Актуальність теми зумовлена тим, що саме ЗЕД визначає здатність економіки забезпечувати валютні надходження, підтримувати макрофінансову стабільність і зберігати конкурентні позиції на глобальних ринках.

Емпіричною базою дослідження стали офіційні дані Державної служби статистики України за 2021–2024 роки. Проведений аналіз динаміки експорту та імпорту показав, що попри зростання експорту у 2024 р. на 15,3 % (до 41,7 млрд дол. США), імпорт зростав швидшими темпами та досягнув 70,8 млрд дол. США. Це зумовило поглиблення негативного сальдо зовнішньої торгівлі до −29,0 млрд дол. США при коефіцієнті покриття імпорту експортом на рівні лише 0,59. Виявлено, що товарна структура експорту тяжіє до аграрної продукції (понад 45 %), тоді як частка металургії та машинобудування знижується, що формує загрозу сировинної спеціалізації.

Запропоновано концептуальну модель стратегічного управління ЗЕД у період воєнних криз, яка інтегрує чотири блоки інструментів: організаційно-управлінські (сценарне планування, кризові штаби, agile-стратегії), фінансово-економічні (хеджування валютних ризиків, страхування контрактів, інструменти ЕКА, кредити МФО), технологічно-логістичні (альтернативні транспортні коридори, цифровізація митних процедур, релокація виробництв), інноваційно-технологічні (цифрові платформи, аналітика big data, застосування ШІ, розвиток e-commerce).

Результати апробації моделі на прикладі українських підприємств свідчать, що диверсифікація ринків збуту здатна підвищити обсяги експорту на 12–15 %, цифровізація контрактного менеджменту знижує транзакційні витрати на 10–12 %, а впровадження альтернативних логістичних маршрутів забезпечує безперервність постачання. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для формування корпоративних стратегій підприємств і розробки державної політики підтримки експорту. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісною оцінкою рівня резильєнтності підприємств у воєнний та післявоєнний періоди, розробкою галузевих моделей адаптації ЗЕД та моделюванням сценаріїв інтеграції України у глобальні ланцюги доданої вартості.