ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ АНАЛІЗУ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ З УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ КОНФЛІКТАМИ НА РІЗНИХ РІВНЯХ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2025-3-2Ключові слова:
публічна політика; соціальний конфлікт; мікро-, мезо- та макрорівень; конфліктологія; аналіз політики; стратегічне управління; врегулювання конфліктів; міждисциплінарний підхід; інтегративна модельАнотація
Стаття присвячена розробці теоретико-методологічних засад інтеграції аналізу публічної політики з управлінням соціальними конфліктами на мікро-, мезо- та макрорівнях. Наголошено на актуальності дослідження у контексті посилення соціальної напруги, децентралізаційних реформ, політичної поляризації та наслідків воєнного конфлікту в Україні. Автори обґрунтовують необхідність міждисциплінарного підходу, що поєднує політичний аналіз, конфліктологію, психологію управління та інституційну теорію для формування комплексних рішень у сфері публічного управління.
Запропоновано концепцію багаторівневої інтеграції, що дозволяє врахувати специфіку конфліктів на індивідуальному, організаційно-груповому та суспільно-системному рівнях. Особливу увагу приділено алгоритму аналізу публічної політики, який складається з послідовних етапів – від визначення проблеми до моніторингу результатів – та його адаптації до умов конфліктного середовища. Розкрито значення збору якісних і кількісних даних, оцінки альтернативних сценаріїв, участі зацікавлених сторін і механізмів фасилітації для ефективного вирішення конфліктів. Інтегративна матриця, подана у статті, описує співвідношення між стадіями політичного аналізу та рівнями конфліктної взаємодії, пропонуючи інструмент для системного планування й управління. Такий підхід має не лише аналітичну, а й прикладну цінність для розробки стратегічних планів безпеки, програм медіації в громадах та реформування публічної політики в умовах соціальної вразливості. Автори підкреслюють, що запропонована модель може слугувати теоретичною основою для оцінки існуючих програм і розробки нових управлінських рішень у сфері соціального діалогу, громадської безпеки та регіонального розвитку. Перспективи подальших досліджень вбачаються у верифікації моделі на прикладі територіальних громад, що зазнали наслідків війни та внутрішнього переміщення населення.














