МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ РОЗПОДІЛУ БАНКІВСЬКИХ АКТИВІВ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2023-4-6Ключові слова:
самоорганізація, синергетика, економічна модель, розподіл, ранг, апроксимація, банкАнотація
Стаття присвячена застосуванню методів теорії самоорганізації (синергетики) для аналізу складних економічних і фінансових систем. А саме, в статті пропонується синергетична модель для пояснення рангового розподілу активів банків в Україні в довоєнний період. Для формування рангового розподілу банки впорядковуються відповідно до наявних власних активів (на відповідний момент часу). Рангу один відповідає банк з найбільшими активами, рангу два відповідає банк з другими за розміром активами і так далі. На основі отриманого розподілу визначається функціональна залежність активів банку від рангу. Зокрема, пропонується феноменологічна модель, котра базується на диференціальному рівнянні й пов’язує зміну активів банку зі зміною рангу. На основі моделі встановлюється загальний вигляд для апроксимуючої функції. Ця функція описує залежність активів банку від рангу й містить низку параметрів, які визначаються на основі статистичних даних.
У статті, для банківської системи України щодо декількох передвоєнних років, побудовано ранговий розподіл активів банків. Запропоновано функціональну залежність величини активів від рангу та розраховано феноменологічні параметри, які входять в апроксимуючу функцію. Показано, що для банківської системи України в довоєнний період справедливим є твердження про те, що ранговий розподіл активів банків у різні роки описується однією й тією самою функцією (і вигляд цієї функції встановлено). Змінюються лише параметри, які входять у функцію. Важливою в цьому випадку є обставина, пов’язана з тим, що позиції окремих банків у ранговому розподілі та їх активи змінюються, у той час як характер розподілу незмінний.