Economic Synergy

ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ІННОВАЦІЙНОСТІ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

2024-06-17T15:55:03+03:00

У час цифрової трансформації та інноватизації, економічні відносини стають все більш глобалізованими, прогресивними і ефективними. Конкурентоспроможність і лідируючі позиції країн за інноваційністю економіки на карті світу сьогодні більше, ніж коли небуть раніше, визначаються інноваційними та інституційними структурними трансформаціями на всіх рівнях економічної агрегації. Впровадження передових цифрових технологій заради підвищення економічного і соціального добробуту людства, модернізації та автоматизації виробничих і бізнес-процесів, прозорості та доступності адміністративних послуг, створення цифрового простору для якісного життя визначають лідерство за інноваційністю компаній, територій (регіонів, агломерацій), країн є вагомою умовою сталого економічного розвитку.
У Глобальному інноваційному індексі 2023 року, серед 132 економік країн світу, лідерство належать економікам європейських країн (Швейцарії, Швеції, Нідерландам, Великій Британії) та США. Примітно, що саме ці країни потрапляють у групу країн із високим рівнем доходу, що підтверджує пряму залежність між рейтингом інноваційності економіки та рівнем доходу в країні. Представлено візуалізацію просторово-географічного розміщення осередків інноваційного та цифрового розвитку економік окремих країн світу, де простежується переважання країн Європи та Північної Америки у рейтингу GII 2023. Налагоджені мережеві зв’язки і міжнародне співробітництво, довіра та взаємодопомога, особливо серед країн-лідерів за рівнем інноваційності економіки, це те, що допоможе зробити світ безпечним, комфортним, гармонійним та збалансованим місцем для життя кожної людини, з високим рівнем економічного та соціального добробуту, екологічної та інформаційної безпеки.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2024-06-09T16:33:10+03:00

У статті досліджено зміни, які характерні для ринку праці, що обумовлені поширенням цифровізації та наслідками розгортання повномасштабної війни на території України. З’ясовано, що остання спричинила посилення напруженості та деструктивних коливань на ринку праці, що пов’язані з припиненням або обмеженням діяльності підприємств, міграційними процесами та мобілізаційною політикою, й які виявляються у збільшенні частки прихованого та структурного безробіття. У свою чергу, цифровізація як невід’ємний атрибут сучасного господарського розвитку зумовлює значні трансформаційні процеси на ринку праці, що проявляються у поширенні нових видів зайнятості (віддалена робота та фріланс), модернізації системи трудових відносин, висуванні нових вимог до потенційних працівників, підвищенні попиту на нові професії. В нових умовах успіх людини на ринку праці залежить від сформованих цифрових компетенцій, до яких належать такі компоненти як інформаційні вміння, здатність до комунікативного процесу, безпека, можливість вирішувати проблемні ситуації, вміння створювати сучасні content-середовища. Важливим кроком у забезпеченні балансу на сучасному ринку праці є адаптація та розвиток робочої сили відповідно до нових цифрових вимог.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2024-06-17T11:00:44+03:00

У статті розглядається ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства в умовах цифровізації, яка стала невідʼємною частиною сучасної економічної діяльності. Перш за все аналізується, який вплив чинять цифрові технології на оптимізацію використання різних видів ресурсів у сучасних підприємствах. Зокрема, висвітлюються основні категорії ресурсів, які містять природні, людські, фінансові та технологічні ресурси підприємства, а також розглядаються способи їх ефективного використання в умовах цифрової трансформації. Цифровізація пропонує нові можливості, які допоможуть підвищити продуктивність та конкурентоспроможність підприємства, завдяки впровадженню таких інновацій, як великі дані, штучний інтелект, Інтернет речей та автоматизація. У дослідженні особлива увага приділяється аналізу переваг і ризиків, повʼязаних із цифровізацією. Підкреслюється, що ефективне використання цифрових інструментів дозволяє значно скоротити витрати, покращити якість продукції та послуг, а також забезпечити швидке реагування на зміни ринкових умов. Проте, разом із цим, серед недоліків виділяють, що цифровізація вимагає значних інвестицій, перепідготовки персоналу та зміни організаційної культури. Також у статті наводяться реальні приклади успішного застосування цих технологій у різних галузях, таких як промисловість та сільське господарство, які демонструють значне зростання ефективності та зниження витрат. Крім того, стаття розглядає стратегії інтеграції цифрових технологій у бізнес-процеси, підкреслюючи важливість розвитку людського капіталу та забезпечення кібербезпеки. Аналізуються виклики, з якими стикаються підприємства під час цифровізації, та можливі шляхи їх подолання. Особлива увага приділяється перспективам подальшого розвитку цифрових технологій і їхньому впливу на управління ресурсами. Стаття акцентує увагу на важливості комплексного підходу до управління ресурсним потенціалом щодо забезпечення стійкого зростання та підвищення конкурентоспроможності підприємств у сучасній цифровій економіці.

ОЦІНКА ПРОБЛЕМ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

2024-06-17T11:34:36+03:00

Мета статті полягає у висвітленні проблем та перспектив розвитку аграрної сфери України та у визначенні шляхів побудови нових малих сімейних фермерських господарств з урахуванням досвіду розвинених країн світу. Досліджено світовий досвід підтримки малих фермерських господарств. Виявлено, що в країнах Європейського Союзу сімейні фермерські господарства становлять основу агарного сектору. Визначено, що західні країни розробили програми для підтримки та розвитку малих сімейних фермерських господарств. Зазначено, що малі фермерські господарства в Європейському Союзі забезпечують сталий розвиток сільських територій. Дослідження засвідчують, що в Україні сьогодні малі сімейні фермерські господарства з невеликими сільськогосподарськими угіддями мають тенденцію до зменшення та їх сільськогосподарські площі в земельному банку України становлять незначну частку. Визначено, що заробітна плата в сільському господарстві одна з найменших в порівнянні з іншими галузями економіки, при найвищій рентабельності в порівнянні з іншими галузями економіки. Крім того, кількість найманих працівників в аграрному секторі за останні дванадцять років зменшилась майже у двічі, а зайнятість населення у цій галузі за останні три роки постійно скорочувалась. Аналіз свідчить, що аграрний сектор в Україні не може забезпечити всебічний сталий розвиток сільських регіонів, на що роблять акцент країни Європейського Союзу. Визначено, що під час воєнних дій малі сімейні господарства постачали на внутрішній ринок аграрну продукцію, забезпечивши продовольчу безпеку держави. Зазначено, що потрібно створити нову модель аграрного сектору в пріоритеті якої повинен бути розвиток малих сімейних фермерських господарств. Наведено основні пропозиції щодо побудови нової моделі аграрного виробництва. Пріоритетним напрямом має стати державне інвестування в малий бізнес в аграрному секторі.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2024-06-17T11:46:07+03:00

Метою є поглиблене вивчення зовнішньоекономічної діяльності України в умовах воєнного стану. У статті досліджено негативний вплив збройної агресії російської федерації на економіку України, зокрема, на зовнішньоекономічну діяльність. Зазначено, що руйнівний вплив війни призвів до значних гуманітарних потреб. Цивільна інфраструктура стала мішенню: тисячі мирних громадян були вбиті або поранені, засоби до існування були порушені, а тривале переміщення стало реальністю для мільйонів. Висвітлені заходи щодо стабілізації економічного стану держави. Акцентовано увагу на важливій ролі Європейського Союзу у підтримці економіки України в умовах воєнного стану, а саме: на експорті української продукції до ЄС без справляння ввізного мита. Однак важливо підкреслити, що для українських товарів залишаються нетарифні бар’єри. Розглянуто зміни в географічній, експортно-імпортній та товарній структурі зовнішньої торгівлі. Проаналізовано її негативну динаміку. Визначено, що через сировино орієнтовану та низько технологічну економіку заходи стабілізації економічного стану виявились не ефективними. Доведено недосконалість сировинної моделі економіки, відсутність її стійкості до негативних зовнішніх чинників. Акцентовано увагу на хронічну недоінвестованість економіки України. Особливої актуальності цьому надає факт її динамічного, безпрецедентного занепаду. Проаналізовано досвід розвинених країн щодо залучення іноземних інвестицій. Визначено, що пріоритетним напрямом повинно стати залучення прямих, довгострокових інвестицій в будівництво високотехнологічних підприємств.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ЗА ВИДАМИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ

2024-06-27T09:58:25+03:00

Аналіз зовнішньоторговельних відносин дає змогу країнам та підприємствам, що здійснюють міжнародну торгівлю, адаптуватися до змін у світовій торговельній системі, ефективно реагувати на виклики та використовувати можливості для економічного зростання. Крім того, такий аналіз сприяє зміцненню міжнародних економічних зв'язків, підвищенню конкурентоспроможності національних економік і поліпшенню добробуту населення.
Динамічність процесу розвитку зовнішньої торгівлі вимагає постійного моніторингу її стану, визначення і врахування факторів, що впливають на ефективність зовнішньоторговельної діяльності, тому в статті досліджено показники експорту й імпорту України за агрегованими технологічними товарними групами за період 2018 – 2022 рр., визначені головні торговельні партнери та оцінено збалансованість зовнішньої торгівлі за допомогою коефіцієнта покриття імпорту експортом. Більш детально проаналізовано торгові відносини з найбільшими партнерами України – Польщею і Китаєм.
Структура товарного експорту та зміни, які в ній відбуваються, свідчать про її незадовільний характер. Така структура не дозволяє повноцінно конкурувати на міжнародних ринках українським товарам. Поки що, Україна залишається переважно сировинною країною. Якщо розглядати другу складову зовнішньоторговельних відносин – товарний імпорт, то можна сказати, що він постійно перевищує величину експорту, що є негативним фактором з точки зору ефективності національної економіки.
Визначено, що зовнішньоторговельні відносини України перебувають у стані динамічної еволюції, що формується як можливостями, так і викликами. Стратегічні зусилля країни, спрямовані на диверсифікацію експортних ринків, зменшення залежності від імпорту енергоносіїв та зміцнення економічних зв'язків з ЄС мають важливе значення для сприяння сталому зростанню.
Продовження реформ, інвестиції в ключові сектори та використання переваг торговельних угод матимуть вирішальне значення для забезпечення ефективної діяльності України в складних умовах глобальної торгівлі. Оскільки країна адаптується до мінливого геополітичного та економічного ландшафту, її зовнішньоторговельні відносини залишатимуться вирішальним фактором економічного процвітання та глобальної інтеграції.

АНАЛІЗ ТРЕНДІВ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ АГРАРНИХ РЕГІОНІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2024-06-17T11:59:46+03:00

У статті акцентовано увагу на необхідності зміцнення брендових спеціалізацій для соціально-економічної консолідації регіонів із залученням і стимулюванням активної участі місцевого населення у їх розвитку. Метою дослідження є обґрунтування особливостей розвитку і окремих аспектів зміцнення брендових спеціалізацій аграрних регіонів у контексті євроінтеграції. Основним завданням дослідження є обґрунтування окремих аспектів успішної євроінтеграції аграрних регіонів, передусім на основі використання комплексного підходу до вивчення та впровадження сучасних трендів аграрного бізнесу. Застосовано загальнонаукові методи й економічні прийоми для визначення світових трендів розвитку аграрного бізнесу із врахуванням таких тенденцій у ході зміцнення брендових спеціалізацій регіонів, що є важливим фактором у забезпеченні їх сталого розвитку, підвищенні виробничої ефективності та адаптації до глобальних викликів. Основні результати дослідження стосуються виокремлення факторів впливу на зміцнення брендових спеціалізацій аграрних регіонів, зокрема наявної концепції, яка забезпечує системність та узгодженість дій, підтримки місцевої влади і політичних структур, інноваційного розвитку та впровадження сучасних технологій ведення сільського господарства, що сприятиме підвищенню ефективності та продуктивності аграрної індустрії.

ІННОВАЦІЙНІ РЕКЛАМНІ ІНСТРУМЕНТИ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2024-04-15T08:10:38+03:00

У статті розглядаються особливості застосування інноваційних рекламних інструментів, що базуються на штучному інтелекті (ШІ). Подано авторське визначення поняття «інноваційний рекламний інструмент». Розглянуто питання впливу технологій ШІ на трансформацію екосистеми діджитал-маркетингу та можливості, які він надає щодо реалізації прикладних маркетингових завдань: генерація ідей та рішень на основі великих даних, індивідуалізація користувацького досвіду на основі аналізу попередніх взаємодій клієнта з рекламними оголошеннями, автоматизація більшої частини операцій в маркетингу, оптимізація та забезпечення ефективності реклами.
Обґрунтовано, що лідерами у розробці та застосуванні інструментів на основі ШІ є світові техногіганти, які впроваджують розробки на своїх рекламних платформах: Google Ads, Facebook Ads, Amazon Advertising та Microsoft Advertising. У межах рекламних майданчиків глобальних технологічних лідерів визначені інструменти, що працюють на основі ШІ. Охарактеризовано можливості, які надають бізнесу застосування інноваційних рекламних інструментів. Було доведено, що інноваційні інструменти на різних рекламних платформах слугують для виконання схожих завдань, що дало можливість згрупувати їх за спільними функціональними ознаками. Попри беззаперечний позитивний вплив, який здійснюють технології ШІ на результативність інноваційних рекламних інструментів, було показано, що їх використання пов’язане з обмеженнями, які потрібно враховувати у маркетинговій діяльності. Розуміння складнощів при застосуванні інструментів дозволить рекламодавцям більш виважено підходити до процесу роботи на рекламних платформах, забезпечить підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємств.

ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ

2024-04-24T18:09:26+03:00

У статті досліджено особливості формування інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підприємств в умовах гібридних загроз. На основі теоретичного обґрунтування було виокремлено тринадцять основних сфер, за якими доцільно здійснювати дослідження гібридних загроз у діяльності підприємств. Було виокремлено ключові аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку підприємств в умовах гібридних загроз. Обґрунтовано доцільність розгляду інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підприємства як цілісну систему, яка складається з керуючої підсистеми та керованої підсистеми. Доведено, що виявлення вразливостей дозволяє керівництву приймати більш обґрунтовані та виважені управлінські рішення щодо мінімізації негативних наслідків. Встановлено, що система інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства – це цілеспрямоване формування інформаційних потоків, які підпорядковані системі планування, оцінки, прийняття управлінських рішень і контролю за їх виконанням. Визначено, що планування відновлення діяльності підприємств після несанкціонованих впливів, втручань чи інших загроз вимагає раннього аналізу та стратегічних підходів для усунення небажаних наслідків. Обґрунтовано, що в стратегічному управлінні розвитком підприємства важливим є аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, яке може становити загрозу або сприяти розвитку підприємства. Обґрунтовано, що на сьогоднішній день більшість відомих методів не повною мірою враховують особливості гібридних загроз, тому необхідним є системний підхід, який дозволяє з максимальною ефективністю комбінувати існуючі методи. Доведено необхідність використання інформаційно-аналітичного забезпечення, яке дозволить повніше сформувати уявлення про стан і перспективи розвитку суб’єкта.

ШЛЯХИ ФІНАНСУВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

2024-06-17T11:55:57+03:00

У статті аргументовано актуальність питань розвитку національної економіки щодо реалізації завдань екологічної, зокрема енергетичної безпеки України у сучасних реаліях. Встановлено гостру необхідність активного пошуку шляхів фінансування відновлюваної енергетики, ефективного залучення капіталу та подальшого його інвестування. На цій основі визначено систему факторів, які дуже негативно впливають на процеси фінансування даного сектору енергетики. Наголошено на визначальній ролі держави в організації умов даного фінансування, побудови інфраструктури та забезпечення сталості правового поля інвестування у відновлювану енергетику. Особливу увагу приділено фінансовим інструментам розвитку відновлюваної енергетики та особливостям їх розвитку в Україні. Заявлено про важливу роль фондових ринків у залученні інвестиційних ресурсів та представлено спрощений механізм організації торговельних операцій за посередництва фондового ринку. Вказаний механізм поданий такими основними гравцями, як: інвесторами та посередниками, які через міжнародні торговельні платформи фінансового ринку та фінансові інструменти (акції, контракти різниць та біржові фонди) інвестують фінансові ресурси у відновлювану енергетику. Оцінено сильні та слабкі сторони фінансових інвестиційних інструментів у сфері відновлюваної енергетики. Запропоновано авторське бачення шляхів покращення середовища розвитку фінансування відновлюваної енергетики в Україні.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ В ІТ-КОМПАНІЯХ: ПОНЯТТЯ, СПОСОБИ ОЦІНКИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

2024-06-13T21:53:41+03:00

У цій статті детально проаналізовано різноманітні теоретичні підходи до визначення поняття «продуктивність праці», його змісту та основні фактори, що впливають на продуктивність праці. Досліджено сучасні стратегії та способи вивчення продуктивності в ІТ-компаніях як одного з основних показників ефективності праці в сучасних умовах. Наведено класифікацію показників, що використовуються при оцінці продуктивності праці, а саме: якісні, кількісні показники та показники ефективності. Також проаналізовано методи оцінки продуктивності праці, якими зазвичай користуються сучасні ІТ-компанії: метод 360 градусів, сертифікація, система KPI, самооцінки. На основі аналізу сучасних досліджень запропоновані підходи та конкретні методи підвищення ефективності роботи розподіленої команди, зокрема впровадження сучасних методологій управління проєктами, таких як Agile, Scrum, Lean та Kanban, використання штучного інтелекту, хмарних сервісів, впровадження практик DevOps для автоматизації процесів, покращення умов праці та усунення культурних та комунікаційних бар’єрів. У статті особливу увагу приділено шляхам підвищення кваліфікації та сучасним методам мотивації персоналу, спрямованих на підвищення ефективності робочих процесів та мотивації співробітників, що сприятиме подальшому розвитку та зростанню конкурентоспроможності ІТ-компаній у сучасних умовах.

ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ НА ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

2024-06-17T11:51:04+03:00

Дослідження присвячено питанням впливу євроінтеграційного процесу на відтворення економічного потенціалу вітчизняних підприємств. Обґрунтовано, що при аналізі екзогенних чинників впливу на відтворення економічного потенціалу варто враховувати обраний вектор соціально-економічного розвитку, принципи та механізми його реалізації, якими для національної економіки є євроінтеграційні чинники. Євроінтеграційний процес, в цілому, було охарактеризовано через проходження трьох основних етапів. Особливу увагу було приділено сучасному етапу євроінтеграції як стратегічно важливому, як за умов повномасштабного вторгнення, так і післявоєнної відбудови, можливостям, які він формує, та викликам, які стоять в процесі його проходження. Виявлено, що кожен етап спричинив зрушення в процесах соціально-економічного розвитку країни, її підсистем та суб’єктів. Серед основних з них, з позицій відтворювальних процесів на макрорівні, визначено активні соціально-економічні реформи, адаптування національних інституцій та інститутів до вимог ЄС, удосконалення моделі державного регулювання підприємництва та інфраструктури, здійснення господарської діяльності, спрощення процедур її адміністрування, розширення економічних можливостей країни та нарощення конкурентоспроможності не лише на європейському, а й світовому ринку. Зроблено узагальнення, що євроінтеграційний процес фактично показав усталення вибору шляху цивілізаційного розвитку, політичної та соціально-економічної визначеності, розвитку за кращими принципами соціально-орієнтованої ринкової економіки. На рівні підприємств євроінтеграційний процес забезпечив розширення джерел доступу до фінансових, техніко-технологічних ресурсів, нових ринків збуту та нового сегменту споживачів, партнерств на зовнішньому ринку, вивчення досвіду та адаптування його у своїх бізнес-моделях, покращення захисту прав власності та ін. Зазначено, що в умовах повномасштабного вторгнення, в межах якого проходить етап «кандидатства на вступ», підприємства отримали додаткові фінансові й нефінансові можливості від ЄС задля відновлення втрачених повністю чи частково потужностей та активізації діяльності, зокрема через використання експортних можливостей на ринках ЄС. Виявлено, що євроінтеграція як складний нелінійний процес, на сьогоднішній день вимагає готовності суб’єктів господарювання та системи регулювання національної економіки адаптуватись до нових ринкових «правил гри» та системності в реалізації усіх вимог в частині інституціональних підвалин євроінтеграції.