Economic Synergy

МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

2024-09-12T14:46:55+03:00

У статті розглянуто сутність та структуру механізму публічного управління інноваційним розвитком Агропромислового комплексу (АПК) регіону. Для цього проведено детальний аналіз сутності інноваційного розвитку та визначено особливості його забезпечення в сучасних умовах. Також обґрунтовано зміст інноваційного розвитку АПК регіону, що здійснено на основі конкретизації напрямів такого розвитку й виокремлення переваг впровадження моделі інноваційного розвитку АПК для забезпечення економічного розвитку регіону. З метою обґрунтування теоретико-методологічних положень функціонування і трансформації механізму публічного управління інноваційним розвитком АПК регіону було проаналізовано зміст механізму публічного управління, що здійснено через представлення окремих концепцій розгляду сутності такого механізму.

У підсумку було розглянуто зміст таких понять: механізм публічного управління інноваційним розвитком, механізм публічного управління АПК, механізм публічного управління регіоном. Аналіз концепцій теоретичного обґрунтування сутності зазначених понять дозволили визначити зміст механізму публічного управління інноваційним розвитком АПК регіону.

Детальне обґрунтування змісту механізму публічного управління інноваційним розвитком АПК регіону дозволило визначити структуру такого механізму й конкретизувати основні його компоненти, серед яких виділені такі: інститути, методи, інструменти, підходи. У підсумку визначено, що для ефективної роботи такого механізму обов'язковим є дотримання принципів його функціонування і наявність необхідного ресурсного забезпечення. Серед основних компонентів такого забезпечення передусім виокремлено нормативно-правове забезпечення, якість якого впливає на ефективність державної політики у сфері забезпечення інноваційного розвитку АПК регіонів, матеріальне та фінансове забезпечення, яке є основою для здійснення зазначеної політики, інфраструктурне забезпечення, котре є об'єктивно необхідним для розвитку підприємств у галузі АПК на певній території і поступового впровадження інноваційної моделі такого розвитку.

Аналіз структурної будови механізму публічного управління інноваційним розвитком АПК регіону також дало змогу виокремити й конкретизувати особливості функціонування і розвитку такого механізму, обґрунтувати основні передумови забезпечення його ефективної роботи з урахуванням змінності зовнішнього середовища, у якому здійснюють свою діяльність суб'єкти господарювання в галузі АПК.

ЗАХИСТ ВІД МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ СУГЕСТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

2024-09-27T10:19:03+03:00

У статті розглянуто сутність поняття «інформаційно-комунікативне суспільство» та проведено аналіз його складових. Проаналізовано можливості маніпулятивного впливу на особистість. Описані особливості застосування технологій маніпулятивного впливу при веденні гібридних війн. Автори акцентують увагу на такому інструменті потужного психологічного впливу як сугестія, який може формувати переконання та поведінкові моделі без критичної оцінки з боку людини. Маніпулятивний вплив на суспільство є прихованим механізмом управління свідомістю та поведінкою великих груп людей з метою досягнення певних політичних, економічних або соціальних цілей. В інформаційно-психологічному вимірі війни сугестія є одним із найбільш дієвих способів маніпулятивного впливу, має латентний характер і не усвідомлюється реципієнтом, у якого складається враження самостійності формування об’єктивної думки щодо певного об’єкта або явища. Повністю позбавитися впливу сугестії неможливо, це призведе до невідворотної соціальної дезінтеграції, однак можна обмежити, локалізувати і зменшити її вплив. Запропоновано модель ефективної протидії особистості сугестивним впливам під час гібридної війни, в основі якої лежить критичне мислення, інформаційна грамотність та управління емоційним здоров’ям.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2024-09-20T16:10:02+03:00

Швидкий розвиток цифрових технологій змінює міжнародний бізнес, пропонуючи нові можливості для зростання та ефективності. Такі технології, як штучний інтелект, аналітика великих даних, блокчейн та Інтернет речей, революціонізують бізнес-процеси, покращують процес прийняття рішень і дозволяють ефективніше виконувати міжнародні проєкти. Запровадження цих технологій прискорилося завдяки їхній здатності оптимізувати бізнес-операції, покращувати координацію та сприяти співпраці. В умовах гострої глобальної конкуренції компанії все частіше звертаються до цифрових рішень, щоб залишатися попереду. Пандемія COVID-19 ще більше підкреслила важливість цифрових технологій для зниження витрат, економії часу та сприяння світовій торгівлі під час кризи. Незважаючи на те, що цифрові технології пропонують значні переваги, вони також створюють проблеми, а саме: необхідність збалансувати старі та нові цінності в організаціях. Однак потенціал скорочення витрат на виробництво та збут, покращення використання потужностей і оптимізації процесів переважує ці виклики. Крім того, цифрові технології забезпечують пряму онлайн-взаємодію з міжнародними клієнтами, зменшуючи потребу в посередниках і знижуючи собівартість продажів. Дослідження спрямоване на вивчення того, як конкретні цифрові технології впливають на ефективність міжнародних бізнес-операцій. З цією метою було проведено опитування 101 респондента, які мають досвід роботи в міжнародному бізнесі. Обробка результатів опитування, з використанням методів регресійного аналізу, дозволила виявити, що найбільший вплив на підвищення ефективності операційних процесів в міжнародному бізнесі забезпечило впровадження хмарних технологій. Також вагому роль відіграла технологія блокчейн. Крім того, застосування цифрових технологій в міжнародному бізнесі істотно впливає на структуру витрат завдяки суттєвому скороченню операційних витрат.

ТАКСОНОМІЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ КРАЇН В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

2024-09-26T09:41:13+03:00

Утримування високого рівня конкурентоспроможності в сучасних мінливих умовах навколишнього середовища потребує постійного моніторингу та прийняття адаптаційних заходів щодо факторів впливу, які породжуються глобальними викликами. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища впливають на поточний стан економіки, здатність функціонувати на світовому ринку, макроекономічну стійкість, рівень інвестиційної та інноваційної привабливості, можливість інтегруватися на міжнародні ринки тощо. Тому доцільним є використання комплексного підходу до аналізу факторів впливу на підставі їх таксономії, що дозволяє країні ефективно розвиватися, підтримувати економічну стабільність та покращувати свої позиції на світовому ринку.

У статті визначено основні глобалізаційні виклики сьогодення, з якими стикаються країни на світових ринках, та які впливають на їхню економічну стійкість і конкурентоспроможність. До основних з них належать: економічна нестабільність та інфляція, зміна клімату та екологічні вимоги, технологічні зміни та цифрова трансформація, геополітична нестабільність, демографічні зміни та міграція, зміни в глобальній торгівлі, зростання нерівності, високий рівень боргового навантаження, виклики мультикультуралізму і національної ідентичності.

Розглянуто особливості конкурентоспроможності на різних рівнях управління та встановлено, що найбільш впливовими на конкурентоспроможність країни є фактори макрорівня та мегарівня, оскільки вони мають найбільшу вагомість та впливають на економічну ефективність країни.

Систематизовано фактори впливу на конкурентоспроможність країни відповідно до рівнів управління, а саме: до макрорівня та мегарівня. Визначено основні групи факторів, що притаманні кожному з них (економічні, політичні, технологічні, інвестиційні, ресурсні, інфраструктурні, інституційні, економічні, форс-мажорні, що відповідають обом рівням, а також соціальні, що більшою мірою властиві макрорівню) та охарактеризовано їх складові. Обґрунтовано взаємозв’язок та взаємовплив факторів даних рівнів на конкурентоспроможність країни.

Для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності країни необхідно здійснювати систематичний аналіз визначених факторів, розробляти і впроваджувати ефективні стратегії управління з їх врахуванням.

ПЕРЕДУМОВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2024-09-19T15:16:31+03:00

У статті досліджено особливості публічного управління в регіонах України, визначено передумови трансформаційних змін в публічному управлінні в сучасних умовах, виокремлено основні проблеми розвитку системи публічного управління в Україні. Обґрунтовано, що важливим аспектом публічного управління є ефективний розвиток регіонів, який на сьогодні характеризується нерівномірністю в економічному, соціальному, інфраструктурному розвитку. Доведено, що в сучасних реаліях безпекова ситуація впливає на всі сфери функціонування регіонів та публічного управління, оскільки бойові дії призвели до руйнації інфраструктури та економіки в регіонах, а значне переміщення населення – до додаткових потреб в соціальному та економічному забезпеченні внутрішньо переміщених осіб. Визначено, що ефективність публічного управління є важливою складовою розвитку регіонів та країни в цілому. Обґрунтовано, що існуючі методики потребують значних масивів даних та мають складність у використанні, тому найчастіше для таких цілей застосовується динаміка показника валового регіонального продукту за регіонами та валового внутрішнього продукту у розрахунку на одну особу. Досліджено динаміку показників регіонального розвитку з виокремленням більш розвинених та менш розвинених регіонів. Встановлено, що ефективність публічного управління також прослідковується на основі стабільних позицій регіонів за тривалий час. Обґрунтовано, що трансформаційні процеси в публічному управлінні регіональним розвитком реалізуються на підставі відповідних механізмів, які містять певні складові. Було виокремлено складнощі в розвитку публічного управління, які поділено на фактори інституційного, організаційного, політико-правового характеру. Встановлено, що на сьогодні ефективним методом удосконалення системи публічного управління вважається залучення громадськості до процесів регіонального розвитку.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2024-09-12T14:55:02+03:00

Дана стаття присвячена дослідженню ключових параметрів, які характеризують макроекономічну безпеку національної економіки України в умовах воєнного стану та якісній диференціації найбільш впливових факторів, що визначають поточну ситуацію та перспективи забезпечення стійкого розвитку макроекономічної системи. У межах статті авторами представлено ґрунтовний аналіз поточного стану та динаміки основних аналітичних параметрів макроекономічної безпеки національної економіки та виявлено високий ступінь впливовості воєнного стану та активних бойових дій на відповідні динамічні ряди показників (інфляційна динаміка, показники безробіття, показники реалізації боргової політики, зміни обсягів промислового виробництва, динаміка інвестиційних потоків, особливості провадження політики формування курсу національної валюти). Авторами запропоновано підхід до формування якісної диференціації факторів впливу на забезпечення макроекономічної безпеки держави в умовах воєнного стану з використанням функціонального підходу. Ідентифіковано такі групи факторів як фіскальні, монетарні, інституціональні, соціальні, зовнішньоекономічні, інвестиційні та геополітичні. На основі проведеного аналізу розроблено перелік перспективних напрямків розробки державної політики націленої на стабілізацію ключових безпекових параметрів макроекономічного середовища у відповідних умовах та формування системних передумов перспективного економічного зростання.

ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВІД АНАЛІЗУ РИНКУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

2024-09-18T10:22:36+03:00

У статті досліджено інноваційні підходи до формування стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Огляд наукових джерел демонструє, що конкурентоспроможність є багатовимірним поняттям, яке вимагає комплексного підходу до аналізу та розробки стратегій, що враховують як внутрішні, так і зовнішні фактори впливу. Зазначено, що використання сучасних інструментів та методів дозволяють підприємствам ефективно адаптуватися до змін ринкового середовища, оптимізувати свої бізнес-процеси та зміцнити конкурентні позиції на ринку. Розглянуто основні типи конкурентної поведінки, включаючи креативний, адаптивний та забезпечувальний типи, які визначають відповідні стратегії для досягнення конкурентних переваг. Автори аналізують сучасні інструменти, такі як цифрові платформи, великі дані, штучний інтелект та Інтернет речей, які сприяють зміцненню позицій підприємств на ринку. Окрему увагу приділено розвитку цифрових компетенцій персоналу, що є ключовими елементами успішної цифрової трансформації. У статті також розглядаються виклики, з якими стикаються підприємства у цифрову епоху, і надаються рекомендації щодо адаптації бізнес-моделей до нових умов. Запропоновані стратегії орієнтовані на довгострокове зміцнення конкурентоспроможності підприємств, враховуючи як внутрішні, так і зовнішні чинники. Впровадження цифрових технологій дозволяє підприємствам не лише зберегти свої конкурентні позиції, але й досягти лідерства у своїх галузях. Застосування інноваційних стратегій також сприяє підвищенню продуктивності, ефективності управління та рівня обслуговування клієнтів, що в свою чергу забезпечує стійкий розвиток і зростання прибутковості.

ІННОВАЦІЙНІ ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГЕОЕКОНОМІЧНОМУ ПРОСТОРІ: ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕГУЛЯТОРНИМИ МЕХАНІЗМАМИ

2024-09-27T10:27:12+03:00

В статті досліджується вплив глобальних геоекономічних та геополітичних змін на світовий ринок інформаційних технологій, з особливим акцентом на виробництво мікрочипів. Розглянуто зростаючу нестачу ресурсів для розвитку IT-технологій як несподіваний негативний наслідок глобалізації, висвітлюючи нові геополітичні виклики, з якими зіткнулася світова економіка. Проаналізовано, як глобалізація та технологічний прогрес привели до значних змін у геоекономіці та геополітиці, підкреслюючи роль мікрочіпів як нового надважливого світового ресурсу. Особлива увага приділяється впливу цих процесів на світовий ринок мікросхем, де змагання за технологічне домінування набуває особливої гостроти між США, Європою, і Китаєм.

Визначено потенціал України як важливого геополітичного та економічного партнера, який може відіграти ключову роль у реіндустріалізації та розробці нових технологій, особливо у світлі військових конфліктів та їх впливу на глобальні ланцюги постачання, включаючи критично важливі ресурси. Показано, що станом на початок 2024 року, готує програму для створення мережі компаній автоматизованого проєктування мікрочипів, виробничі потужності програми розраховані до 50 тисяч мікросхем на місяць, щоб забезпечити внутрішню потребу, з перспективою на зовнішні ринки. Важливу увагу приділено проблематиці нестачі критично важливих ресурсів, як-от неон для виробництва мікросхем, особливо в контексті російської агресії, який показав крихкість геополітичної та геоекономічної систем.

В статті наголошується на важливості релокації високотехнологічного виробництва до країн Заходу та США як відповіді на глобальні виклики. Зроблено прогноз зменшення залежності від Китаю у виробництві мікросхем та закликають до міжнародної співпраці для розв'язання глобальних викликів, таких як зміна клімату та пандемії, що вимагають спільних зусиль. Запропоновано використовувати регулятивні механізми та інноваційні підходи для адаптації до мінливого геоекономічного ландшафту, підкреслюючи необхідність підтримки національних виробництв та технологічного відокремлення для забезпечення національної безпеки та економічного розвитку.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ Й ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ АВТОМОБІЛЬНИХ ЗАПЧАСТИН В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2024-09-20T17:08:35+03:00

У статті розглянуто теоретичні засади формування й функціонування ринку автомобільних запчастин в умовах євроінтеграції. Надано авторське визначення ринку автомобільних запчастин із позицій системного підходу. Проаналізовано особливості суб'єктної взаємодії в процесі руху автозапчастин від виробника до кінцевого споживача. Обґрунтовано необхідність розмежування понять "ринок автозапчастин" та "ринок автомобілебудування", присутнього у вітчизняній літературі, а також передумови такого поділу. Здійснено аналіз системи ринку автомобільних запчастин, що дало змогу виділити наступні системні функції, зокрема, формуючу, розподільчу, контролюючу, комунікаційну, інформаційну, ціноутворюючу, інтеграційну та регулюючу. Досліджено етапи формування ринку автозапчастин, де виділено нецентралізований (стихійний), мережевий та інтеграційний етапи. Обґрунтовано переваги, що отримує вітчизняний ринок автозапчастин від євроінтеграційних процесів.