Economic Synergy

СИСТЕМА ОЦІНКИ ТА МОНІТОРИНГУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2025-03-25T13:58:10+02:00

Досліджуються проблеми імплементації теорії сталого розвитку в діяльність підприємства та формування сталого підприємництва. Обґрунтовано, що приватний сектор, будучи важливим провідником в імплементації принципів сталого розвитку в практичну площину, стикається з рядом практичних та методологічних проблем в реалізації концепції сталого розвитку, однією з яких є відсутність однозначних методик оцінювання сталого розвитку. На основі критичного аналізу та систематизації наявних методів сформульовано підхід щодо формування системи оцінювання та моніторингу управління сталим розвитком підприємства на основі ESG-стандартів, розширеної збалансованої системи показників сталого розвитку (BSC SD) та інтегрованої системи менеджменту.

Представлено BSC SD, яка є розширеною модифікацією класичної BSC та містить показники за восьми перспективами: фінанси, процеси, персонал, клієнти/ринок, ризики, інновації та технології, соціальний розвиток та відповідальність, навколишнє середовище. Кожна з перспектив віддзеркалює цільові показники розвитку підприємства, які деталізуються в системі KPI та передбачають окрему оцінку й порівняння з запланованими індикаторами, зведення у проміжні індекси за перспективами та загальний індекс сталого розвитку.

Обґрунтовано необхідність впровадження інтегрованої системи менеджменту для досягнення цільових індикаторів сталого розвитку.

ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

2025-03-12T15:42:31+02:00

Статтю присвячено формуванню корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в економіці України. Автор наголошує на важливості розробок з виявлення історичних коренів соціальних ініціатив бізнесу в українській господарчій культурі. Метою статті є ретроспективний аналіз формування моделі соціальної відповідальності вітчизняного підприємництва другої половини ХІХ – початку ХХ століття; відображення історико-еволюційного аспекту в становленні сучасного інституту корпоративної соціальної відповідальності підприємств. Розкрито історичні умови розвитку підприємницького середовища в період першої хвилі ринкових перетворень. Досліджено питання доброчинності в аспекті розвитку моделі вітчизняної соціальної відповідальності підприємництва на прикладі діяльності українських цукрозаводчиків.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ У РІЗНИХ СЕКТОРАХ ЕКОНОМІКИ

2025-03-20T11:08:22+02:00

У статті досліджено методологічні підходи до цифрової трансформації підприємств, зокрема в контексті її впровадження, управління змінами та оцінювання ефективності. Встановлено, що цифрова трансформація є комплексним процесом, який охоплює інтеграцію передових технологій, зміну бізнес-моделей та адаптацію управлінських підходів. Обґрунтовано важливість цифрової зрілості підприємств, що визначає рівень їхньої готовності до інновацій. Проаналізовано основні етапи цифрової трансформації, зокрема стратегічне планування, тестування технологій, поступове масштабування та оцінювання ефективності.

Метою дослідження є обґрунтування методологічних підходів до цифрової трансформації підприємств у різних секторах економіки з урахуванням галузевих особливостей, технологічних можливостей та сучасних викликів. Використано методи системного аналізу, порівняльного дослідження та моделювання процесів цифровізації. Виявлено, що найбільшими перешкодами для цифрової трансформації є фінансові обмеження, кадровий дефіцит та посилення ризиків кібербезпеки. Доведено, що недостатня інтеграція цифрових рішень у традиційні бізнес-моделі ускладнює перехід до нових технологій та підвищує операційні ризики.

Результати дослідження дають змогу сформувати рекомендації щодо поетапного впровадження цифрових технологій, що стосуються оцінювання цифрової зрілості підприємств, тестування рішень на обмежених сегментах бізнесу, адаптації персоналу та моніторингу ефективності. Обґрунтовано необхідність розвитку освітніх програм для підвищення цифрових компетенцій та вдосконалення механізмів кібербезпеки. Практична цінність дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованої моделі цифрової трансформації, що може бути використана для розроблення стратегій цифровізації підприємств.

Перспективи подальших досліджень охоплюють оцінювання ефективності інтеграції цифрових технологій у різних секторах економіки, розроблення адаптивних моделей цифровізації та визначення довгострокового впливу цифрової трансформації на стійкість підприємств у динамічному ринковому середовищі.

ФІСКАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ УТВОРЕНИМИ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

2025-02-28T16:55:32+02:00

Дана стаття присвячена дослідженню та аналізу особливостей та організації фіскального стимулювання ефективного управління відходами, утвореними внаслідок бойових дій в Україні, як перспективного напряму вирішення актуальних викликів у сфері екологічної безпеки держави. Авторами проведено ґрунтовний аналіз специфічних особливостей інструментального забезпечення фіскального стимулювання розвитку екологічних ініціатив у сфері управління відходами.
Проаналізовано сучасний стан інституційно-правового забезпечення у сфері регламентації державної фіскальної політики та екологічного законодавства щодо диференційованих характеристик відходів, а також можливостей щодо використання фіскальних стимулів, націлених на сприяння прогресивним практикам управління відходами та їх поглибленої переробки.
Надано розширену характеристику іноземного досвіду використання фіскальних стимулів у сфері подолання екологічних криз, викликаних військовими діями, катастрофами природного та техногенного характеру, на прикладі Ірану, Японії, Боснії та Герцеговини.
Ідентифіковано перспективні напрями імплементації теоретичних підходів щодо застосування фіскального стимулювання з метою ефективної переробки відходів, утворених внаслідок бойових дій в Україні, заснованих на інструментах пільгування, застосуванні податкових знижок, податкового кредиту, створення профільних бюджетних програм розвитку, використання механізмів державного приватного партнерства тощо.

ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРЕНДІВ НА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТОРГІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

2025-03-20T23:51:30+02:00

У статті досліджено вплив глобальних економічних трендів на зовнішньоекономічну діяльність торгівельних підприємств в Україні. Визначено основні виклики та можливості адаптації до змін у світовій економіці. Розглянуто ключові глобальні фактори, які впливають на зовнішньоекономічну діяльність. Ключовими аспектами впливу на зовнішньоекономічну діяльність торгівельних підприємств виступають: зростаючий протекціонізм та зміни у торговельній політиці провідних світових економік; посилення торговельних бар'єрів та ріст економічного націоналізму; геополітична нестабільність та макроекономічні виклики, такі як зміни в глобальних ланцюгах постачання, впливають на логістичні витрати та терміни поставок; глобальні екологічні зміни та екологічні ініціативи в контексті зеленої трансформації та стандартів сталого розвитку; цифровізація та розвиток нових технологій, що продовжують змінювати характер міжнародної торгівлі. Використання штучного інтелекту, автоматизація та перехід до цифрових платформ відкривають нові можливості для українських торгівельних компаній у сфері експорту послуг та ІТ-рішень. Водночас, це вимагає значних інвестицій у модернізацію та адаптацію до нових стандартів. Проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі України у 2021-2024 роках, зміну обсягів експорту, імпорту та структуру прямих іноземних інвестицій. Це дає оцінити наслідки змін у міжнародному середовищі для українських торгівельних підприємств, що дозволяє визначити ключові виклики та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано необхідність гнучкого управління зовнішньоекономічною діяльністю для підвищення конкурентоспроможності торгівельних підприємств. Запропоновано стратегічні напрями адаптації бізнесу до сучасних глобальних викликів та визначено їх перспективи. Зроблено висновок, що розвиток зовнішньоекономічної діяльності торгівельних українських підприємств залежить від ефективного реагування на глобальні економічні тенденції, що сприятиме їхній інтеграції у світову економіку та підвищенню загальної економічної стабільності країни.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність підприємств, глобалізація, глобальні економічні тренди, розвиток торгівельних підприємств.

The article examines the impact of global economic trends on the foreign economic activity of trading enterprises in Ukraine. The main challenges and opportunities for adaptation to changes in the world economy are identified. The key global factors that influence foreign economic activity are considered. The key aspects of the impact on the foreign economic activity of trading enterprises are: growing protectionism and changes in the trade policies of leading world economies; strengthening trade barriers and features of economic nationalism; geopolitical instability and macroeconomic challenges, such as changes in global supply chains, affecting logistics costs and delivery times; global environmental changes and environmental initiatives in the context of green transformation and sustainable development standards; digitalization and the development of new technologies that continue to change the nature of international trade. The use of artificial intelligence, automation and the transition to digital platforms open up new opportunities for Ukrainian trading companies in the field of export of services and IT solutions. At the same time, this requires significant investments in modernization and adaptation to new standards. The dynamics of Ukraine's foreign trade in 2021-2024, changes in export volumes, imports and the structure of foreign direct investment are analyzed. This provides an assessment of the consequences of changes in the international environment for Ukrainian trading enterprises, which allows using key challenges and prospects for the development of foreign economic activity. The possibility of flexible management of foreign economic activity to increase the competitiveness of trading enterprises is substantiated. Strategic directions for adapting business to modern global challenges are proposed and their prospects are determined. It is concluded that the development of foreign economic activity of Ukrainian trading enterprises depends on an effective response to global economic trends, which will contribute to their integration into the world economy and increase the overall economic stability of the country.

Keywords: foreign economic activity of enterprises, globalization, global economic trends, development of trading enterprises.

МЕХАНІЗМИ УЗГОДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В ОПТИМІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

2025-02-24T13:52:28+02:00

У статті проаналізовано зростаючу складність і багатофункціональність технологічних процесів, що зумовлюють необхідність їх узгодження, а також значення системного підходу щодо їх ефективного впровадження.
В умовах інтенсивного розвитку науково-технічного прогресу та цифрової трансформації актуальність досліджень у цьому напрямі постійно зростає. Запропоновано розглядати узгодження технологій як процес гармонізації технологічних компонентів через використання таких механізмів, як стандартизація, модульність, застосування інструментів для спрощення розробки та впровадження програмного забезпечення, система управління змінами, а також інтеграційні рішення на базі сучасних платформ.
Головною метою цього процесу визначено забезпечення сумісності технологічних рішень для досягнення ефективної та безперебійної роботи організації. З’ясовано, що одним із пріоритетних шляхів узгодження технологій є застосування системного підходу, який базується на принципах цілісності, адаптивності, інтеграції, зворотного зв’язку та оптимізації. Цей підхід передбачає розгляд технологій не як ізольованих елементів, а як частин єдиної, взаємозалежної системи, де кожен компонент впливає на загальний результат.
Наголошено, що ефективне управління техніко-технологічним узгодженням відіграє ключову роль у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, сприяючи оптимізації ресурсів, підвищенню продуктивності та забезпеченню стабільності функціонування підприємств.

МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ ТА РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС

2025-03-17T09:59:26+02:00

У статті розглянуто міграційні процеси та їх наслідки через повномасштабне вторгнення на територію України, а також переміщення бізнесу на безпечну територію в межах держави. Спостерігається негативна тенденція щодо росту валового внутрішнього продукту як реального, так і номінального через різке зменшення кількості підприємств.

Метою дослідження є аналіз тенденцій переміщення вітчизняного бізнесу до безпечних територій як в Україні, так і за її межами з початку війни з рф, а також міграційних процесів та їх наслідків для держави.

У статті розглянуто основні сфери релокованого бізнесу, статистику та динаміку переміщень. Також запропоновано основні вектори програмних дій щодо підтримки населення та бізнесу для повернення в Україну. Автори наголошують на необхідності проведення подальших досліджень релокації, міграції та відпрацювання механізмів щодо нормального функціонування вітчизняного бізнесу у військових реаліях, а також його відновлення на безпечних територіях.

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В HR

2025-03-13T13:59:23+02:00

Штучний інтелект (ШІ) стрімко трансформує сферу управління персоналом, автоматизуючи рутинні процеси та підвищуючи ефективність кадрових рішень. У статті проаналізовано застосування інструментів ШІ в HR-менеджменті, визначено їхні переваги, виклики та перспективи впровадження.

Зокрема, досліджено вплив ШІ на рекрутинг, адаптацію, розвиток персоналу, оцінку продуктивності та внутрішню комунікацію. Використання чат-ботів, алгоритмів аналізу резюме, цифрових асистентів і систем прогнозування поведінки співробітників дозволяє підвищити швидкість прийняття кадрових рішень і покращити взаємодію між HR-фахівцями та працівниками. Одним із ключових напрямів є автоматизація підбору персоналу, де алгоритми штучного інтелекту забезпечують сортування резюме, аналіз soft skills кандидатів і проведення попередніх співбесід.

Разом із перевагами, такими як зменшення трудовитрат, мінімізація суб’єктивізму в ухваленні рішень та покращення аналітики персоналу, визначено і виклики: шаблонність рішень, ризики порушення конфіденційності даних, відсутність емоційного компонента у взаємодії з кандидатами та складність впровадження цифрових рішень у консервативних організаціях.

Результати дослідження мають практичне значення для компаній, що прагнуть підвищити ефективність HR-процесів через цифровізацію. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка комплексних моделей інтеграції ШІ в кадрову політику, що забезпечують оптимальне поєднання технологій і людського фактору. Також важливо дослідити вплив алгоритмічного упередження на процеси прийняття рішень у HR і розробити механізми його мінімізації. Подальше впровадження штучного інтелекту потребує розвитку нових підходів до навчання HR-фахівців, що дозволить максимально ефективно використовувати цифрові технології у сфері управління персоналом.

МЕДІАЦІЯ, ПЕРЕГОВОРИ ТА МЕНЕДЖМЕНТ У ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТІВ: ПРИКЛАД IT-БІЗНЕСУ

2025-03-05T09:51:06+02:00

У статті розглянуто природу конфліктів на прикладі IT-бізнесу, що є складною та охоплює професійні, особистісні, організаційні умови виникнення конфліктів. Розкрито, що дієвим інструментом вирішення конфліктів в IT-бізнесі є переговори як спосіб добровільної комунікації задля вирішення конфлікту та задоволення інтересів. Зазначено, що переговори мають універсальний характер, адже дозволяють врахувати інтереси та вирішити конфлікт на різних умовах, зокрема, переговори можна організувати онлайн з врахуванням різної локалізації суб’єктів конфлікту (працівники ІТ-бізнесів часто працюють дистанційно). Переговори визначено дієвим, якісним та універсальним інструментом вирішення конфліктів в IT-бізнесі. Виділено, що переговори та медіацію можливо використовувати як в великих, так і малих компаніях, як для внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів.
Зазначено, що з врахуванням особливого емоційного стану людей під час війни в Україні, медіація може бути основною альтернативою вирішення спорів між компаніями, де є можливим використати медіатора як посередника, який може забезпечити процес медіації навіть не проводячи зустрічі з обома сторонами одночасно, а виступаючи посередником між ними в процесі комунікацій і пошуку рішення. Акцентовано увагу на необхідності формування корпоративних норм і стандартів стосовно конфліктів у IT-компаніях.

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

2025-01-18T22:22:05+02:00

Внутрішня комунікація є основою для успішного функціонування сучасних організацій, оскільки вона забезпечує донесення стратегічних цілей та залучення до цього процесу працівників. Однак ефективність цих процесів часто не оцінюється належним чином, що ускладнює аналіз досягнення цілей та впливу на працівників.
У статті розглядаються основні етапи розвитку внутрішніх комунікацій, їх трансформація під впливом технологічних, соціальних та організаційних змін. Підкреслюється важливість вибору правильного каналу для досягнення цільової аудиторії та узгодження комунікацій з бізнес-цілями компанії.
Особливу увагу приділено сучасним підходам до оцінки ефективності комунікацій, аналізу ключових показників та викликів, з якими стикаються підприємства. Виявлено, що існуючі методи часто ігнорують важливі якісні аспекти, зосереджуючись лише на кількісних характеристиках. Наголошено на важливості системного підходу до моніторингу та вдосконалення комунікаційних процесів, включаючи використання інноваційних інструментів і стратегій.
Результати дослідження показують, що якісна внутрішня комунікація може значно підвищити продуктивність праці та покращити імідж організації. Автори пропонують удосконалення існуючих підходів та систем оцінювання внутрішніх комунікацій, адаптувавши до сучасних умов та різних типів підприємств. Система показників структурована за блоками, що охоплюють всі основні аспекти ефективності комунікаційних процесів.

ІНШОМОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

2025-03-25T10:38:35+02:00

У статті досліджено роль іншомовної компетентності у професійній підготовці студентів спеціальності «Менеджмент». Здійснено аналіз наукових праць щодо визначення змісту поняття іншомовної (комунікативної) компетентності та особливостей її формування у здобувачів вищої освіти немовних спеціальностей.

Визначено, що іншомовна компетентність студентів-менеджерів є невід’ємною складовою їхньої професійної компетентності та проявляється у здатності і готовності майбутніх фахівців спілкуватися іноземною мовою у професійній сфері.

Узагальнено структуру іншомовної компетентності як сукупність взаємопов’язаних компонентів (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-діяльнісного та емоційно-вольового), а також ключових умінь (лінгвістичних, соціолінгвістичних, прагматичних тощо).

Окреслено методичні підходи щодо формування іншомовної компетентності у майбутніх менеджерів: комунікативно-орієнтований підхід, контекстне навчання з моделюванням професійних ситуацій, інтеграція навчання іноземної мови зі спеціальними дисциплінами, використання інтерактивних технологій. Акцентовано на необхідності підвищення мотивації студентів та наближення процесу навчання до реальних умов професійного спілкування.

Зроблено висновок, що впровадження зазначених методичних підходів сприятиме ефективному розвитку професійно важливих іншомовних компетенцій у студентів-менеджерів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-02-19T11:21:15+02:00

Російське вторгнення в Україну повністю змінило те, як ми сприймаємо соціальні та культурні речі. Це дослідження розглядає, як війна вплинула на державне управління в Україні, зосереджуючись на тому, наскільки добре воно виконує свою роботу, наскільки успішною вона була і яких результатів досягла. Основна мета - покращити нагляд і заохочувати кращі стратегії.

Це включає зміцнення обороноздатності країни шляхом збільшення чисельності особового складу збройних сил та сил охорони, налагодження глобального партнерства в інтересах національної безпеки, а також зміну адміністративної структури відповідно до військових потреб в оборонну епоху.В умовах конфлікту питання національної безпеки набуло першочергового значення, а мілітаризація оборонної інфраструктури України стала інновацією як стратегія підвищення компетентності органів влади.Місцеве самоврядування, місцеві групи та державні служби. В умовах воєнного стану уряд зосереджується на прогнозуванні, плануванні та фінансових завданнях, забезпечуючи виконання національних цілей та заходів безпеки на тлі поточних загроз.

Крім того, значну роль у трансформації державного управління відіграє цифровізація та впровадження новітніх технологій. Використання штучного інтелекту, автоматизованих систем управління та електронного документообігу дозволяє пришвидшити прийняття рішень та забезпечити оперативну взаємодію між органами влади. Уряд активно працює над посиленням інформаційної безпеки, протидією кіберзагрозам та дезінформації, що є критично важливим у період війни. Також особлива увага приділяється адаптації економічної політики до умов воєнного стану, збереженню та відновленню інфраструктури, підтримці бізнесу та стимулюванню інвестицій навіть в умовах нестабільності.

МЕДІАЦІЯ ЯК НОВІТНЯ ПРОЦЕДУРА ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ У МЕНЕДЖМЕНТІ

2025-03-05T09:32:10+02:00

У статті охарактеризовано концепт «конфлікт» як динамічний соціально-психологічний процес зіткнення протилежних або несумісних інтересів, потреб, цінностей чи поглядів між окремими індивідами, групами або інституціями, що проявляється через емоційне напруження, комунікативне протистояння або структурні зміни у відносинах.
Визначено, що конфлікти є невід’ємним явищем організацій різного рівня, але якість їх попередження та вирішення сформує загальну ефективність менеджменту. Визначено рівні реалізації підходів до вирішення конфліктів, до яких належать: стратегічний (створення ефективної та ціннісної корпоративної культури, формування морально-етичних норм та принципів взаємодії в організації); тактичний, на якому формується та реалізується система управління поточними конфліктами; оперативний, на якому вирішується конфлікт у кризових ситуаціях.
Визначено, що на тактичному рівні використовуються альтернативні способи вирішення конфліктів, серед яких медіація. Розкрито, що для українського суспільства медіація є новим інструментом врегулювання конфліктів, що сприяє ефективній комунікації між сторонами, мінімізує витрати на судові спори та формує культуру якісного та конструктивного діалогу. Виділено, що як інструмент ефективного менеджменту, медіація виконує декілька ключових функцій на різних рівнях вирішення конфліктів: 1) на стратегічному рівні – медіація допомагає сформувати корпоративну культуру; 2) на тактичному рівні медіація є одним із найбільш ефективних інструментів вирішення конфлікту, зі збереженням подальших добрих взаємовідносин між сторонами конфлікту; 3) на оперативному рівні медіаторські навички дозволяють оптимізувати адміністративно-управлінський вплив на конфліктні відносини.
Акцентовано увагу, що для підвищення ефективності менеджменту, організації повинні на стратегічному рівні закріпити можливість використання медіації. Визначено, що використання медіації, як інструменту менеджменту, сприяє адаптації організацій до якісних комунікаційних та організаційно-адміністративних змін.

АНАЛІЗ АДМІНІСТРАТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ КОНФЛІКТАМИ В УКРАЇНІ

2025-03-12T15:38:20+02:00

У статті розглянуто різноманітні методи та підходи публічної політики управління соціальними конфліктами, зокрема їх ефективність у різних контекстах. Аналіз методів вирішення конфліктів свідчить, що кожен з них має свої переваги та недоліки і може бути застосований ефективно залежно від ситуації.
У статті розглянуто такі методи, як переговори, медіація, арбітраж, консенсусне прийняття рішень, примусове втручання, діалог, освіта та програми вирішення конфліктів. Висновки підкреслюють важливість гнучкості, адаптивності та активної участі громадськості у вирішенні конфліктів.
Результати дослідження можуть бути корисними для розробки стратегій та програм управління конфліктами на рівні державної та громадської політики. Зокрема, висвітлено необхідність збільшення інвестицій у медіацію та конфліктологічні програми, а також акцент на розвитку інформаційних кампаній та освітніх ініціатив. Крім того, створення сприятливого середовища для діалогу та співпраці між різними соціальними групами є важливим для зміцнення взаєморозуміння та зменшення конфліктів.
Стаття також наголошує на важливості попередження конфліктів і розробки комплексних стратегій їх управління, які враховують специфіку різних конфліктів. Успішне управління соціальними конфліктами вимагає комплексного підходу, що поєднує різноманітні методи і заохочує активну участь громадськості.
Результати дослідження можуть бути корисними для розробників політики, активістів та організацій, що займаються управлінням конфліктами.

АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-03-25T09:56:06+02:00

У сучасному глобалізованому світі соціально відповідальна діяльність стає одним із ключових чинників сталого розвитку як окремих підприємств, так і національних економік. У статті здійснено комплексний аналіз світового досвіду впровадження принципів соціальної відповідальності, визначено основні тенденції та кращі практики провідних міжнародних компаній.

Досліджено роль корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у формуванні стійких бізнес-моделей, що сприяють довгостроковій конкурентоспроможності, покращенню репутації та залученню інвестицій. Розглянуто ключові міжнародні стандарти КСВ, зокрема Глобальний договір ООН, ISO 26000, стандарти GRI та ESG-критерії, що визначають напрямки розвитку соціально відповідального бізнесу.

Проаналізовано основні механізми реалізації КСВ у різних країнах світу, включаючи державне регулювання, податкові стимули, добровільні ініціативи компаній та вплив громадянського суспільства.

Особливу увагу приділено адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, зокрема необхідності розробки ефективних механізмів підтримки соціально відповідального бізнесу на рівні держави. На основі аналізу зроблено висновок, що активне впровадження КСВ в Україні сприятиме формуванню стійкої економіки, покращенню соціального клімату та підвищенню привабливості національного бізнес-середовища для іноземних інвесторів.

ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

2025-03-12T15:15:01+02:00

У статті аналізуються проблеми громадського транспорту столиці під час війни та окреслюються потенційні шляхи розвитку на післявоєнний період. Важливо зазначити, що оцінка діяльності муніципальних транспортних підприємств є складною через загрозу ворожого обстрілу та їхні довоєнні фінансові труднощі. Розбудова ефективної системи міського громадського транспорту є складним економічним завданням, яке вимагає раціонального вибору моделі організації транспортного ринку. Від обраної моделі залежатиме рівень конкуренції, інвестиційна привабливість галузі, зрештою, якість та доступність транспортних послуг, необхідних для добробуту мешканців міста.

У статті досліджено фактори, що впливають на якість послуг та фінансовий стан як муніципальних, так і приватних перевізників, а також підходи до трактування економічної ефективності та ринку пасажирських перевезень. Також досліджується падіння пасажиропотоку на комунальних підприємствах Києва, його основні причини та вплив війни на транспортну систему. «План відновлення України», ухвалений у 2022 році, зокрема стосується перспектив розвитку міського транспорту. У тексті наголошується, що міський транспорт був у незадовільному стані ще до російського вторгнення і що територіальні громади зараз стикаються з проблемою оновлення, модернізації та загальної реформи. Наголошується на необхідності законодавчих та нормативних змін на місцевому рівні для залучення коштів на післявоєнну відбудову.

Багатоаспектна оцінка економічної ефективності транспортних підприємств зумовлює врахування різноманітних фінансових, соціально-економічних та операційних факторів, а також зовнішнього чинника регіональної безпеки. У результаті аналізу зроблено висновок, що незадовільний економічний стан комунальних підприємств зумовлений не лише воєнним часом, а й через безгосподарність у довоєнний період.

Першочергові пріоритети відновлення міського транспорту мають бути комплексними, враховувати фактори соціально-економічного розвитку та узгоджуватися із загальним планом реконструкції країни.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ВИКЛИКІВ

2025-03-21T12:35:59+02:00

У статті досліджено методичні підходи до стратегічного розвитку агропромислового комплексу (АПК) України в умовах сучасних викликів, зокрема глобалізаційних процесів, змін клімату, економічної нестабільності та впливу цифрових трансформацій. Зазначено, що ефективне управління АПК потребує нових підходів, здатних забезпечити стійкість, конкурентоспроможність та гнучкість сектора.

Запропоновано новий адаптивно-цифровий підхід, що поєднує концепції гнучкого управління, цифровізації та стійкості до кризових ситуацій. Особливу увагу приділено аналізу передових світових практик стратегічного планування в агропромисловому секторі, включаючи використання штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей (IoT) та автоматизованих систем управління виробництвом. Обґрунтовано ефективність запропонованого підходу для України, враховуючи її унікальні соціально-економічні, кліматичні та технологічні особливості.

Адаптивно-цифровий підхід у даному формулюванні та структурі є авторською концепцією, створеною на основі синтезу сучасних цифрових технологій, адаптивного управління та кризового планування. У статті доведено, що хоча подібні елементи вже активно використовуються у бізнесі та промисловості, їх системне впровадження в агропромисловому комплексі лише розпочинається. Запропонована модель стратегічного розвитку спрямована на підвищення ефективності управлінських рішень, зниження ризиків та створення передумов для довгострокового сталого розвитку галузі.

Таким чином, дослідження має як наукове, так і практичне значення, оскільки запропонований адаптивно-цифровий підхід відкриває нові можливості для оптимізації діяльності агропідприємств, посилення їхньої конкурентоспроможності та стійкості до глобальних і локальних викликів.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2025-03-12T15:56:31+02:00

Актуальність проведення наукового пошуку щодо забезпечення підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств збільшує своє значення через брак наукових розробок поставленої наукової проблеми саме крізь призму теоретичного аспекту. Наукову та теоретико-методологічну основу наукового дослідження становила сукупність загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів, підходів, прийомів та принципів наукового дослідження. У статті запропоновано науковий аналіз сучасного визначення сутності конкурентоспроможності, визначено чинники, що впливають на схильність споживачів до підприємства та його продукції. Показано, що для забезпечення ефективного управління конкурентоспроможністю підприємства пріоритетною є увага щодо раціонального використання ресурсів фірми, що безпосередньо формують її конкурентоспроможність.
Система управління якістю є стратегічним інструментом, який безпосередньо впливає на конкурентоспроможність підприємства. Її ефективне впровадження сприяє підвищенню продуктивності, зменшенню витрат, покращенню репутації компанії та зміцненню її позицій на ринку. У сучасних умовах підприємства, що ігнорують необхідність управління якістю, ризикують втратити свої конкурентні переваги.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2025-03-12T16:01:48+02:00

У статті визначено, що глобальні трансформаційні процеси, активне впровадження інформаційно-цифрових технологій висувають нові вимоги до діяльності підприємства, що має характеризуватися інноваційною спрямованістю. Доцільність проведення наукового пошуку в даному напрямі збільшує свою актуальність в умовах розгортання повномасштабної війни, адже ефективний механізм управління інноваційною діяльністю підприємства може стати потужним вектором повоєнного відновлення вітчизняного підприємництва, а також дозволить досягти конкурентних переваг, ефективного використання нових технологій та забезпечить сталий розвиток.
Обґрунтовано доцільність активізації інноваційної діяльності підприємства, що дозволяє збільшити прибуткові надходження, створити конкурентні переваги, допомогти адаптуватися до мінливих умов сьогодення. З’ясовано, що з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємства, оптимізації його бізнес-процесів, адаптації до ринкових змін та потреб споживачів, покращення інвестиційного клімату та підвищення прибутковості на підприємстві необхідно належним чином організовувати процес управління інноваційною діяльністю, що передбачає побудову цілісного механізму, який повинен враховувати нові тенденції та здобутки цифровізації й мати довгострокову орієнтацію. В цілому механізм управління інноваційною діяльністю підприємства передбачає поєднання в єдину систему взаємопов’язаних елементів, до яких зараховуємо методи, принципи, процеси та інструменти, які здатні забезпечити безперервність та результативність процесу створення, впровадження та комерціалізації інновацій.