Economic Synergy

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЗМІН СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ

2024-10-29T15:59:04+02:00

Стаття присвячена дослідженню цифровізаційних трансформацій підприємницького середовища в контексті соціокультурної складової сучасного бізнесу. Показана важливість комплексного підходу до інтеграції цифрових технологій у діяльність підприємства та управління ним, що супроводжується не тільки змінами у веденні бізнесу, а часто призводить до перегляду самої бізнес-моделі. Обґрунтовано необхідність пошуку шляхів адаптивності діяльності бізнес-організації до сучасних викликів на основі змін в організаційній (корпоративній) культурі, розвитку нових компетентностей у працівників й готовності до постійних технологічних змін. Представлено характеристику основних складових цифрової трансформації сучасного бізнес-середовища, серед яких: інтеграція сучасних технологій, цифровізація бізнес-процесів, персоналізація товарів і послуг. Актуалізовано вплив, окрім технологічних інновацій, соціокультурного середовища на розвиток сучасного бізнесу. Відповідно виокремлено основні соціокультурні чинники цифровізації сучасного бізнес-середовища, до яких доцільно віднести: інноваційну культуру підприємництва, рівень цифрової грамотності населення, соціальні норми та сприйняття ризиків. Доведено, що успішність цифрової трансформації підприємницького середовища та бізнес-організацій суттєво залежить від здатності суспільства адаптуватися до змін та від їх сприйняття як можливостей підвищення ефективності бізнесу й покращення якості життя. Представлений аналіз темпів та рівня ефективності процесів цифрової трансформації у окремих країнах (США, Китай, Німеччина) за різних соціокультурних умов, що безпосередньо впливають на бізнес-середовище. На цій основі охарактеризовано чотири ключові моделі цифрової трансформації світових компаній з урахуванням соціокультурного впливу: інноваційна; орієнтована на дані; інтеграції цифрових технологій у виробничі процеси; кооперативна. Доведено, що незалежно від відмінностей стратегій й підходів до цифрової трансформації підприємницького середовища, вони мають спільну рису: цифровізація розглядається як ключовий чинник підвищення конкурентоспроможності та довгострокового розвитку бізнесу на сучасному ринку з урахуванням важливої в умовах швидких змін соціокультурної складової. Обґрунтовано, що в Україні цифрова трансформація підприємницького середовища активізувалася у останні роки, особливо у сфері ІТ й фінансових послуг. При цьому визначено необхідність подолання таких вітчизняних бар’єрів впровадження цифрових технологій, як слабка інфраструктура, обмежені інвестиції щодо цифрових ініціатив, низький рівень цифрової грамотності населення у окремих галузях і регіонах. Запропоновано розглядати соціокультурні фактори – готовність до інновацій та здатність до навчання – ключовими для ефективності цифрової трансформації підприємницького середовища за умови активізації державних ініціатив щодо розвитку цифрових технологій та їх впровадження в усі сектори національної економіки.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІК КРЕАТИВНОСТІДЛЯ РОЗРОБКИ ІННОВАЦІЙ

2024-12-05T11:36:25+02:00

У статті проаналізовано сучасні методи стимулювання творчого мислення та визначено їх роль в інноваційних процесах. На основі ретельного огляду наукової літератури, що охоплює період з 2010 по 2023 роки, було ідентифіковано 166 технік креативності. Основною метою роботи є систематизація знань про методики активізації творчого мислення, визначення їхніх сильних і слабких сторін, а також розробка класифікації, яка дозволяє орієнтуватися в широкому спектрі доступних інструментів. У межах дослідження проведено аналіз таких технік як Brainstorming, Mind-mapping, TRIZ, Six Thinking Hats, Morphological Analysis, Synectics, Role-playing, SCAMPER та інших. Запропонована класифікація передбачає поділ технік за складністю та функціональним призначенням, що дозволяє розглядати їх як інструменти для організації творчого процесу, активізації мислення або алгоритмічного вирішення завдань. Результати підтверджують значущість технік креативного мислення в сучасному світі, де інновації відіграють ключову роль у досягненні успіху. Використання цих методів сприяє ефективному пошуку нових ідей, розробці інноваційних продуктів і послуг, а також забезпечує гнучкість організацій у пристосуванні до змін ринкових умов. Запропонована класифікація та висновки дослідження створюють підґрунтя для подальших наукових розвідок і практичного впровадження у сфері управління інноваціями.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ: ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ

2024-12-20T12:55:37+02:00

У статті досліджено переваги та ризики використання штучного інтелекту (ШІ) в адміністративному менеджменті. ШІ є інноваційною технологією, яка дедалі більше інтегрується в управлінські процеси, сприяючи оптимізації ресурсів, підвищенню продуктивності та забезпеченню точності прийняття управлінських рішень. Визначено основні технології ШІ, такі як машинне навчання, нейронні мережі, обробка природної мови (NLP) та роботизована автоматизація процесів (RPA), які застосовуються для автоматизації рутинних завдань, моніторингу діяльності організацій та аналізу великих обсягів даних.

Водночас у статті розглянуто ризики, пов’язані з використанням ШІ в управлінні. Зокрема, акцентовано увагу на етичних викликах, включаючи захист конфіденційності даних та дотримання міжнародних стандартів, таких як GDPR. Обговорено технічні обмеження, залежність від точності алгоритмів і якісності даних, які можуть спричинити помилкові управлінські рішення. Розглянуто соціальні наслідки, зокрема зниження рівня зайнятості через автоматизацію, та необхідність перекваліфікації працівників для роботи з новітніми технологіями. Окрему увагу приділено правовим аспектам, включаючи юридичну відповідальність за рішення, прийняті системами ШІ, та прозорість алгоритмів.

У статті обґрунтовано важливість формування ефективних стратегій інтеграції ШІ в управління організаціями, що передбачає розвиток цифрової грамотності, забезпечення безпеки даних та врахування правових аспектів.

Результати дослідження сприятимуть розробці рекомендацій щодо ефективного використання ШІ в адміністративному менеджменті, зокрема для підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах цифрової трансформації. Запропоновані підходи дозволять адаптувати організаційні процеси до сучасних викликів, зберігаючи баланс між інноваційними перевагами та потенційними ризиками.

УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ESG-СТАНДАРТІВ

2024-12-26T13:01:25+02:00

Досліджуються проблеми імплементації теорії сталого розвитку в діяльність підприємства та формування сталого підприємництва. Обґрунтовано, що приватний сектор є найважливішим провідником в імплементації принципів сталого розвитку в практичну площину, оскільки є основним виробником товарів та послуг, платником податків. Сформульовано концепт управління сталим розвитком підприємства на основі ESG-стандартів, який містить теоретичну, інтеграційну та інструментальну складові. Теоретична складова полягає в теоретичній концепції сталого розвитку та її взаємопов’язаності з теорією корпоративної соціальної відповідальності та стейкґолдерським підходом до управління.
Інтеграційна складова подана ESG-стандартами, які, на наш погляд, включають ESG-Goals, ESG-Reporting, ESG-Policy. Інструментальна складова концепту містить практичні інструменти реалізації теорії сталого розвитку в систему корпоративного управління, а саме: принципи, методи та процеси.
Розкрито механізм інтеграції ESG-Policy в окремі функціональні напрями корпоративного управління. Окреслено принципи, основну систему методів управління сталим розвитком підприємства та сфери їх застосування, структурно-логічну схему процесу управління сталим розвитком підприємства.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ КРИЗИ ВОЄННОГО ЧАСУ

2024-12-17T15:29:25+02:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей управління підприємством в умовах кризи воєнного часу. Управління підприємством в умовах кризи вимагає проактивного підходу, гнучкості, а також здатності оперативно реагувати на зміни. Адаптивне управління є важливим інструментом для виживання і розвитку підприємств. Воно потребує гнучкого підходу до управління; інвестицій в інновації та цифровізацію; підтримки персоналу та партнерів; постійного моніторингу зовнішнього середовища. Успіх залежить від здатності підприємства швидко адаптуватися до змін, виявляти нові можливості і зберігати стійкість у складних умовах. Антикризове управління – це система заходів, спрямованих на подолання кризових ситуацій, мінімізацію їх впливу та відновлення стабільності організації. Антикризове управління вимагає від підприємств стратегічного підходу, швидкого реагування та вирішення проблем у момент їх виникнення. Антисипативне управління є ключовим елементом забезпечення стійкості підприємства. Воно дозволяє не лише уникнути серйозних втрат, а й закласти основу для подальшого розвитку в посткризовий період. Визначено, що розробка комплексного підходу до управління на основі інтеграції інструментів антикризового, адаптивного та антисипативного управління, є основою забезпечення стійкості та розвитку організацій в умовах кризи воєнного часу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДХОДУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

2024-12-19T12:15:40+02:00

У статті розглянуто актуальні підходи до забезпечення національної безпеки, що є ключовим пріоритетом для стабільного розвитку та захисту суверенітету держави. З огляду на посилення глобальних загроз, зокрема кібернетичних атак, терористичних актів, економічного тиску та інформаційних маніпуляцій, сучасні підходи до національної безпеки потребують комплексного та адаптивного підходу. Дослідження фокусується на інтеграції політичних, економічних, соціальних, військових і інформаційних інструментів, що сприяють забезпеченню стабільності держави та ефективному управлінню її безпековими ресурсами. Метою дослідження є аналіз існуючих підходів і стратегій у сфері національної безпеки, а також обґрунтування необхідності використання комплексного підходу, який відповідає сучасним викликам. У статті розглянуто роль технологічних інновацій, таких як штучний інтелект, великі дані, блокчейн, а також реформування сектору безпеки та міжнародного співробітництва. Застосування цих підходів дозволяє забезпечити гнучкість і адаптивність національної безпекової системи, підвищуючи її здатність протистояти новим викликам. Основні результати дослідження підкреслюють важливість інтегрованих підходів, які сприяють злагодженій роботі всіх компонентів національної безпеки. Викладені в статті висновки та рекомендації можуть бути корисними для розробки ефективних стратегій безпеки, що відповідають специфіці українського контексту. Робота також акцентує увагу на важливості подальших досліджень у сфері управління ризиками та вдосконалення методів оцінки безпекових загроз.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ НА РІЗНІ АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2024-12-23T15:27:39+02:00

Цифровізація економіки відіграє ключову роль у сучасному суспільстві, суттєво впливаючи на економічний, соціальний та екологічний виміри сталого розвитку. У цій статті розглядається глибокий вплив цифровізації на різні сфери, включаючи бізнес, ринок праці, соціальну інтеграцію та навколишнє середовище. З одного боку, цифрові технології підвищують продуктивність та ефективність, прокладаючи шлях до нових можливостей для зростання та інновацій. Вони дають можливість бізнесу оптимізувати операції, зменшити витрати та отримати доступ до світових ринків з безпрецедентною легкістю. Цей технологічний прогрес також стимулює інновації, сприяючи розробці нових продуктів, послуг та бізнес-моделей. Однак діджиталізація несе в собі ризики, такі як цифровий розрив, що означає нерівність у доступі до цифрових технологій серед різних верств населення. Нерівний доступ до цих технологій може посилити соціальну та економічну нерівність. Крім того, поширення електронних пристроїв сприяє збільшенню електронних відходів, що створює значні екологічні проблеми. У статті наголошується на необхідності комплексного підходу до управління цифровізацією, який би забезпечував справедливий та інклюзивний розвиток. Такий підхід має на меті максимізувати позитивний вплив цифровізації та пом'якшити її негативні наслідки.

Крім того, цифровізація впливає на соціальні аспекти сталого розвитку, створюючи нові можливості для покращення доступу до освіти, охорони здоров'я та інших основних послуг через цифрові платформи. Наприклад, платформи електронного навчання революціонізували освіту, зробивши її більш доступною, особливо у віддалених районах. Телемедицина так само трансформувала систему охорони здоров'я, зробивши медичні консультації та послуги більш доступними. Ці досягнення сприяють більшій соціальній взаємодії і зв'язності, дозволяючи людям вільніше обмінюватися інформацією і досвідом. Однак цифровий розрив між містом і селом, а також між різними соціальними групами може посилити нерівність у доступі до технологій і послуг. Забезпечення справедливого розподілу цифрових благ має вирішальне значення для досягнення соціальної стійкості.

Вплив цифровізації на навколишнє середовище є двостороннім. З одного боку, цифрові технології можуть оптимізувати виробничі процеси та використання ресурсів, тим самим зменшуючи негативний вплив на довкілля. Наприклад, розумні технології в сільському господарстві можуть підвищити ефективність використання води, а цифрові інструменти у виробництві мінімізувати відходи. З іншого боку, зростання використання електронних пристроїв і розширення мережевої інфраструктури призводить до збільшення електронних відходів, що вимагає ефективних заходів щодо їх утилізації та переробки. Поводження з електронними відходами викликає дедалі більше занепокоєння, вимагаючи суворого регулювання та інноваційних рішень для пом'якшення їхнього впливу на навколишнє середовище.

Насамкінець, хоча цифровізація відкриває численні можливості для просування сталого розвитку, вона також несе з собою виклики, які необхідно вирішувати на піставі цілісного та інклюзивного підходу. Необхідно розробити політику і стратегії, які б гарантували, що цифровізація сприяє справедливому зростанню, соціальній інтеграції та екологічній стійкості. У цій статті висвітлюється критичний баланс, необхідний для використання переваг цифрових технологій при мінімізації їхніх потенційних недоліків, що в кінцевому підсумку сприятиме більш сталому майбутньому.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ LEAN-ІНСТРУМЕНТАРІЮ В ОПЕРАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА

2024-12-26T15:34:02+02:00

У межах авторського дослідження з використанням системного підходу обґрунтовано операційну систему підприємства як одну зі складових систем організації, що реалізує операційну функцію (виробництво готової продукції і / або надання послуг зовнішнім замовникам / споживачам) з подальшою систематизацією елементів другого порядку для підсистеми забезпечення (технічна підготовка, технологічне обслуговування, ресурсне забезпечення). Запропоновано виокремлення трьох функціональних підсистем (переробна підсистема, підсистема забезпечення, підсистема управління). Аргументовано результати функціонування операційної системи: (1) цінність для споживача / замовника, (2) грошовий потік і чистий дохід для підприємства. Доведено необхідність використання lean-інструментів для управління окремими підсистемами операційного менеджменту: переробна підсистема (VSM, SOP, Poka-Yoke, Jidoka, Heijunka, Andon, SMED), підсистема забезпечення (JIT, Pull System, Kanban, Team work, карта компетентності, TPM), підсистема управління (Lean Canvas, Visual Management). Встановлено, що методи 5 S, 5 W, Kaizen можуть бути запровадженими за всіма підсистемами, а метод 5 S розглядається як підґрунтя для реалізації подальших методів в межах основної підсистеми перероблення.

МЕХАНІЗМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

2024-12-23T09:26:57+02:00

Трансформування соціокультурного та криміногенного середовища зумовлює нагальність розроблення концептуально нових механізмів стратегічного управління, що забезпечують адаптивність, резильєнтність та прогностичну спроможність правоохоронних органів. Особливої уваги заслуговує дослідження проблематики інтеграції високотехнологічних інструментів, спрямованих на оптимізацію управлінських процесів й підвищення ефективності функціонування суб'єктів досудового розслідування у контексті глобалізованих викликів. Мета статті – визначити механізми стратегічного управління ефективністю діяльності правоохоронних органів та розробити практичні рекомендації щодо їх адаптації до сучасних викликів. Методологічна основа дослідження базується на міждисциплінарному синтезі методів структурно-функціонального аналізу, дескриптивного моделювання та прогностичного сценаріювання. Застосування таких підходів дозволяє оперувати складними багатоаспектними системами, розкриваючи їхню динаміку через призму стратегічних індикаторів та оцінки результативності.

Результати аналізу свідчать, що імплементація кібернетично-орієнтованих технологій, зокрема автоматизованих систем управління інформаційними потоками, аналітичних платформ Big Data та елементів когнітивних обчислень, істотно розширює функціональні можливості правоохоронних органів. Стратегічна конвергенція управлінських інструментів із цифровими інноваціями сприяє підвищенню інституційної ефективності, інтегративності управлінських структур і рівня транспарентності.

У висновках обґрунтовано, що застосування механізмів стратегічного управління, основаних на діджиталізації та нормативно-процесуальній уніфікації, є визначальною передумовою досягнення ефективності та інституційної стійкості правоохоронної системи. Рекомендації щодо подальшої трансформації управлінських підходів включають розвиток висококваліфікованого кадрового потенціалу, запровадження інноваційних систем моніторингу та створення уніфікованих стандартів оцінки результативності.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

2024-12-19T12:32:54+02:00

Сучасні технології управління персоналом суттєво змінюють підходи до організації публічного управління, сприяючи підвищенню ефективності діяльності державних органів. У статті досліджується вплив інноваційних рішень у сфері HR-технологій на основі автоматизації процесів, використання великих даних та штучного інтелекту.

Основну увагу приділено аналізу впровадження цифрових платформ для управління персоналом у публічному секторі, а також їхньому впливу на якість прийняття рішень, мотивацію працівників та оптимізацію організаційних процесів.

Розглянуто конкретні приклади використання HR-технологій, таких як системи управління продуктивністю, автоматизовані платформи підбору персоналу та інструменти для навчання і розвитку кадрів. Методологія дослідження передбачала застосування аналізу вторинних даних, кейс-стадій і порівняльного аналізу. Результати демонструють позитивний вплив впровадження сучасних технологій на продуктивність працівників, скорочення адміністративних витрат і підвищення прозорості процесів управління.

Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості адаптації технологій управління персоналом для різних сфер публічного управління, що забезпечує ефективне використання людського потенціалу. У висновках окреслено перспективи подальшого розвитку цифрових HR-технологій у державному секторі, включаючи їх інтеграцію з електронним урядуванням.

ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНІ ПАРТНЕРСЬКІ УПРАВЛІНСЬКІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2024-12-19T12:09:08+02:00

У статті розглянуто актуальність впровадження механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) у сфері вищої освіти України в умовах глобальних викликів, економічної нестабільності та інтеграції до європейського освітнього простору. Автори акцентують увагу на проблемах фінансування та управління закладами вищої освіти (ЗВО), зокрема на обмеженості бюджетних ресурсів, скороченні кількості студентів та зниженні доступу до бюджетного навчання.

Проведено аналіз динаміки кількості ЗВО, студентів та осіб, прийнятих на навчання у розрізі ЗВО державної та приватної форм власності. Встановлено, що кількість ЗВО скоротилася майже вдвічі за останні п’ять років, причому державні ЗВО зменшуються швидше, ніж приватні. Незважаючи на це, державні ЗВО залишаються популярнішими серед студентів. У приватних ЗВО спостерігається значний відтік студентів, що зумовлює зниження їхньої ролі в системі освіти.

Особливу увагу приділено аналізу фінансування вищої освіти. Показано, що частка студентів, які навчаються за державний кошт, скорочується, тоді як зростає частка контрактної форми навчання, яка стає основним джерелом фінансування ЗВО. Ця тенденція переносить фінансове навантаження на домогосподарства.

Досліджено потенціал впровадження ДПП у сфері вищої освіти. Виокремлено ключові переваги таких ініціатив: модернізація інфраструктури ЗВО, створення спільних науково-дослідницьких центрів, підготовка фахівців, затребуваних на ринку праці, та підвищення якості освітніх послуг. Відзначено, що інтеграція ДПП сприятиме адаптації вищої освіти до викликів сучасності та забезпеченню сталого розвитку університетів.

Стаття містить рекомендації для ефективної реалізації ДПП в сучасних умовах України. Автори наголошують на необхідності створення сприятливого нормативно-правового середовища, підвищення фінансової автономії ЗВО, а також активізації співпраці між державою, університетами та приватним сектором.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: РОЛЬ ІКТ В ОПТИМІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

2024-11-12T11:48:21+02:00

У сучасних умовах науково-технічного прогресу, який активно розвивається завдяки глобальній мережі Інтернет, великим даним (Big Data), хмарним середовищам, штучному інтелекту тощо, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) відіграють надзвичайно важливу роль у діяльності фахівців публічної сфери. ІКТ надають нові інструменти для ефективної комунікації, обробки та зберігання даних, професійного розвитку та забезпечення якісних електронних послуг для громадян. У статті досліджено значення сучасних цифрових рішень для органів державного управління та роль ІКТ у підвищенні ефективності управлінських процесів. Аналізується вплив впровадження ІКТ на оптимізацію роботи органів державної влади, зокрема автоматизацію електронного документообігу, управління базами даних, аналіз великих обсягів інформації та забезпечення кібербезпеки. Розглянуто переваги, які досягаються завдяки скороченню часу на обробку даних, покращенню доступу до інформації та підвищенню точності прийняття рішень. Наведено приклади міжнародного досвіду та успішних проєктів, що демонструють, як впровадження ІКТ сприяє підвищенню прозорості, підзвітності та оперативності адміністративних процесів. У статті обґрунтовується, що інтеграція сучасних технологій у державне управління є важливим фактором сталого розвитку суспільства, сприяє ефективній взаємодії між громадянами та органами влади та відповідає викликам цифрової ери. Водночас зазначається, що існують певні побоювання, пов’язані з етичними стандартами та законодавчими нормами, які необхідно враховувати для забезпечення безпечного й прозорого використання цифрових рішень у публічному секторі.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

2024-12-20T10:19:37+02:00

У статті обґрунтовано необхідність дослідження особливостей використання людського капіталу в сучасних умовах. Акцентовано увагу на тому, що в результаті цифровізаційно-інноваційних змін людський капітал набуває нових якісних характеристик, які дозволяють визначити його як один з основних ресурсів, що здатний забезпечити ефективне функціонування національної економіки. Доцільність проведення наукового пошуку в даному напрямі збільшує свою актуальність в умовах розгортання повномасштабної війни, адже такий аналіз спроможний запропонувати шляхи збереження, адаптації та подальшого розвитку людського капіталу як цінного ресурсу вітчизняної економіки. Запропоновано під використанням людського капіталу розуміти процес, що передбачає реалізацію в різних видах діяльності вже сформованих складових людського капіталу, результатом чого на індивідуальному рівні є збільшення продуктивності праці, заробітної плати та благополуччя самої людини, а на загальнонаціональному – економічне піднесення країни та суспільного добробуту. Під час вивчення факторів, що впливають на ефективність використання людського капіталу виділено чотири групи: економічні, соціально-демографічні, техніко-інноваційні, науково-освітні. З’ясовано, що ефективне використання людського капіталу дозволить створити підґрунтя для повоєнного відновлення національної економіки та передумови для досягнення сталих темпів економічного зростання. Проте, практичне вирішення окреслених завдань зіштовхується зі значними проблемами, серед яких виокремлено економічні, соціальні, інфраструктурні, психологічні, безпекові тощо.

ХМАРНІ РІШЕННЯ ТА КІБЕРБЕЗПЕКА: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЗАХИСТУ БІЗНЕСУ У НЕСТАБІЛЬНИХ УМОВАХ

2024-10-29T16:04:10+02:00

Стаття присвячена дослідженню хмарних технологій як інструменту забезпечення кібербезпеки та економічної стабільності підприємств в умовах військової агресії російської федерації проти України та загальної глобальної нестабільності. Хмарні рішення розглядаються як стратегічний ресурс для підтримки безперервності бізнес-процесів, підвищення гнучкості операційної діяльності та стійкості до кіберзагроз, особливо в умовах підвищених ризиків і фізичного знищення інфраструктури. Основна увага приділяється кіберризикам і загрозам, які супроводжують впровадження хмарних рішень, а також шляхам мінімізації вразливостей завдяки багаторівневим підходам до захисту інформаційних активів.

Аналізуються практичні кейси українських компаній у сферах телекомунікацій, енергетики та фармацевтики, які успішно використовують хмарні технології для підтримки безпеки і стабільності, зокрема для резервування критичних бізнес-процесів та забезпечення швидкого відновлення інфраструктури. На основі методів аналізу і синтезу окреслено стратегії, які можуть покращити управління ризиками, включаючи впровадження архітектури нульової довіри (Zero Trust) та інтеграцію штучного інтелекту і блокчейн для підвищення прозорості й контролю. Окрему увагу приділено дотриманню міжнародних стандартів безпеки, таких як ISO/IEC 27001, що підвищує довіру клієнтів і партнерів до хмарних рішень і дозволяє підприємствам відповідати суворим регуляторним вимогам.

Отримані результати можуть слугувати основою для розробки стратегій кібербезпеки, адаптованих до викликів сучасних умов, та сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємств у високоризикових галузях. Висновки підкреслюють необхідність створення комплексних і адаптивних підходів до захисту інформаційних ресурсів, які дозволять повною мірою скористатися перевагами хмарних технологій в умовах сучасного динамічного середовища.

ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКЧЕЙН У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

2024-11-06T18:48:45+02:00

Блокчейн технології є актуальним та перспективним напрямом для використання у сучасному підприємництві. Технологія блокчейну створена для оптимізації робочих процесів, таких як зберігання інформації про усіх учасників відносин та про всі проведені транзакції. Метою статті є дослідження сутності блокчейн технології та визначення переваг та недоліків використання блокчейну. Зазначено основні характеристики напрямів подальшого застосування блокчейн технології. Досліджено законодавчу базу щодо використання віртуальних активів в Україні. Стан законодавчої бази для ефективної роботи цього напряму є недостатньо сформованим, тому виникають труднощі у якісному застосуванні блокчейн технології в сфері підприємництва. Перераховано принципи державного регулювання обороту віртуальних активів. Визначено, що блокчейн технології вперше було застосовано у роботі криптовалюти. Проаналізовано рейтинг використання криптовалют, який засвідчує, що Україна входить до переліку країн, які активно використовують криптовалюту. Перераховано сфери використання блокчейн технології в Україні. Визначено, що блокчейн технології мають високий потенціал та швидко впроваджуються для подальшого використання в українському підприємництві. Впровадження блокчейну на підприємствах створить умови для ефективного використання ресурсів, які призначені для виготовлення якісної продукції та дозволить контролювати виконання робіт.

РОЗРОБКА ПРОГРАМИ ЗАХОДІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННІ АДАПТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

2024-12-19T12:19:59+02:00

У статті досліджено актуальні аспекти розробки програми заходів для реалізації управлінських рішень в умовах сучасної економічної невизначеності. Зважаючи на зростаючу складність бізнес-середовища та потребу підприємств адаптуватися до швидкоплинних змін, особливо важливим є створення системи заходів, що дозволить підвищити ефективність прийняття рішень. Стаття розглядає основні підходи до формування адаптивної програми заходів, яка забезпечує гнучкість управлінських процесів та сприяє швидкому реагуванню підприємства на зовнішні виклики. Дослідження виявляє, що адаптивні заходи повинні враховувати специфіку діяльності організації, її стратегічні цілі та доступні ресурси. Запропонована програма орієнтована на підвищення стійкості управлінської системи підприємства, оптимізацію її функціональних елементів, а також вдосконалення процесів планування, координації та контролю. Особливу увагу приділено оцінці адаптивного потенціалу підприємства, що дозволяє визначити найуразливіші аспекти його діяльності та вчасно вжити коригувальні заходи. В рамках роботи проаналізовано вітчизняний і міжнародний досвід застосування адаптивних методів управління на підприємствах різних галузей. Зокрема, розглянуто використання цифрових інструментів та технологій, що сприяють підвищенню оперативності управлінських рішень. Результати дослідження підтверджують, що систематичне впровадження розроблених заходів не лише підвищує адаптивність підприємства, але й створює передумови для його стійкого розвитку у довгостроковій перспективі. У статті також запропоновано методичні рекомендації щодо адаптації програми заходів відповідно до динамічних змін зовнішнього середовища. Викладені в статті висновки та рекомендації можуть бути корисними для управлінців та фахівців, які прагнуть розробити ефективну адаптивну стратегію управління, що відповідає сучасним викликам бізнес-середовища.

ДОСЛІДЖЕННЯ КАРТУВАННЯ ЦИКЛУ PDCA, ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ ТА ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

2024-12-20T12:47:24+02:00

У статті розглянуто роль і значення цифровізації управлінських процесів для підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах сучасної цифрової економіки. Аналізується застосування ІТ-інструментів, таких як CASE-засоби (Computer Aided Software Engineering) і BPM-системи (Business Process Management) для моделювання та управління процесами організації. Описано переваги, які надає використання інформаційних систем для оптимізації бізнес-процесів, зокрема підвищення оперативності, точності, зниження витрат та покращення якості управлінських рішень.

Стаття також висвітлює внутрішні та зовнішні чинники, що стимулюють організації до інтеграції новітніх технологій, та обґрунтовує необхідність реорганізації управлінських моделей для успішного функціонування в цифровому середовищі.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2024-12-20T12:40:28+02:00

У статті досліджено концептуальні та практичні аспекти стратегічного управління діджиталізацією підприємства у контексті інноваційного менеджменту, що є особливо актуальним у сучасних умовах стрімкого розвитку технологій.

Діджиталізація виступає потужним інструментом для підвищення конкурентоспроможності підприємств, оптимізації бізнес-процесів та створення нових можливостей для розвитку, водночас створюючи нові виклики для управлінців.

У статті розглянуто, як впровадження цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей (IoT), блокчейн-технологія, великих даних і хмарних рішень впливає на управління інноваціями та забезпечує підприємству гнучкість і адаптивність до змінних ринкових умов. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду впровадження цифрових стратегій у статті сформульовано рекомендації для побудови адаптивної системи управління, яка забезпечує довгострокову стійкість підприємства та його конкурентоспроможність.

Впровадження стратегічного підходу до діджиталізації дозволяє підприємствам створювати умови для інноваційного розвитку, підвищувати ефективність операційної діяльності та знижувати ризики, пов’язані зі змінами у зовнішньому середовищі. Отримані результати можуть бути корисними для керівників та фахівців, які займаються розробкою та реалізацією цифрових стратегій, спрямованих на довгострокове забезпечення конкурентних переваг підприємства. Автор наголошує, що майбутні дослідження в цьому напрямі мають включати детальний аналіз інструментів для оцінки ефективності діджиталізації та управління ризиками, що сприятиме подальшому вдосконаленню стратегічного управління в умовах цифрової трансформації.

УПРАВЛІННЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ' ЄКТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

2024-12-23T10:12:53+02:00

При впровадженні нових технологій, розумних платформ, відбувається інноваційна трансформація у бізнес-процесах: спрощуються інформаційні потоки та збільшується гнучкість передачі досвіду та знань, що веде до множення інтелектуального потенціалу компаній. У фокусі статті стає управління інтелектуальним потенціалом бізнес-суб'єктів – від розробки стратегій інвестицій в інтелектуальний потенціал до зміцнення ринкових позицій підприємств на світовому рівні. Рекомендації зводяться до стратегії управління інтелектуальним потенціалом компанії Kernel Holding S.A., включаючи: розробку стратегії розвитку та збереження ключових фахівців; інвестиції в освіту та розробки для збільшення інтелектуальних активів; оптимізацію інноваційних процесів усередині компанії через цифрові платформи тощо. Підходи передбачають інтеграцію сучасних методів управління з акцентом на людський фактор, що обіцяє посилення ринкових позицій компанії Kernel Holding S.A. у світовій економіці.

МЕТОДИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2024-12-24T19:09:59+02:00

Кредитоспроможність як одна з ключових характеристик та предумов формування фінансової гнучкості підприємства потребує актуальних методик оцінювання. Систематизація наявних методик дозволила виявити найбільш перспективні, з точки зору потенціалу застосування в сучасних умовах: комплексні, на основі поєднання кількісних та якісних показників, – як для підприємств, так і для банків та класифікаційні, на основі нечітких множин та машинного навчання, – для банків. Основним недоліком наявних методик є низька прогностична цінність на середньострокову перспективу, що є особливо актуальним для довгострокового кредитування в умовах високого рівня невизначеності.

Запропоновано комплексний підхід до оцінювання кредитоспроможності на підставі оцінювання зовнішнього та внутрішнього середовища, поєднання кількісних та якісних показників і прогнозування фінансового стану підприємства на основі методології сценарного планування. Методика дозволяє інтегрувати процес аналізу кредитоспроможності підприємства в систему фінансового контролінгу та моніторингу підприємства, будувати на його засадах механізми управління кредитоспроможністю на підприємстві.