Economic Synergy

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ

Олександр Павлович ПОПЕЛО — 2024-03-31

Стаття присвячена дослідженню процесів формування організаційно-економічного механізму в контексті розробки інноваційної стратегії розвитку підприємств промисловості. Доведено, що організаційно-економічний механізм сприяє ефективній взаємодії між підрозділами підприємства, що допомагає уникнути дублювання робіт та підвищує загальну координацію діяльності. Проаналізовано завдання, на вирішення яких націлений організаційно-економічний механізм, серед яких: забезпечення стійкості, конкурентоспроможності та прибутковості підприємств промисловості за рахунок раціонального використання ресурсів, розробки та впровадження новаторських рішень, підвищення загальної ефективності функціонування тощо. Окреслено критерії, яким має відповідати зазначений механізм. Досліджено етапи формування організаційно-економічного механізму в контексті розробки інноваційної стратегії розвитку підприємств промисловості. Проаналізовано переваги та перспективи для промислових підприємств від впровадження організаційно-економічного механізму управління інноваційними процесами. Розглянуто виклики з якими стикаються підприємства промисловості, серед яких виокремлено: постійні зміни ринкових умов, технологічний прогрес, цифровізація, обмеженість ресурсів, зростаюча конкуренція. Доведено, що врахування та адаптація до цих викликів стає необхідною умовою для забезпечення стійкості та подальшого розвитку підприємства. Аргументовано, що розробка ефективного організаційно-економічного механізму формування інноваційної стратегії розвитку є засобом, який дозволяє підприємствам адаптуватися до нових умов, максимально ефективно використовувати можливості та спрямовувати їх на прийняття інноваційних рішень, сприяє підвищенню продуктивності та конкурентоспроможності, а також оптимізації управлінських процесів.

ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

Марина Анатолієва КУТОВА — 2024-03-31

В епоху цифровізації управління та адміністрування захист інформації в системах електронного урядування стає пріоритетним завданням для забезпечення національної безпеки та захисту громадянських прав. Ця стаття аналізує ключові аспекти інформаційної безпеки в контексті е-врядування, визначаючи основні виклики та розробляючи стратегії підвищення ефективності захисту цифрових державних сервісів від кіберзагроз. Вона висвітлює, як швидкий розвиток цифрових технологій сприяє прогресу, водночас породжуючи нові ризики, такі як кіберзлочини, витоки даних, інформаційні війни та інші форми кібератак. Автор наголошує на важливості формування комплексного підходу до захисту інформаційного простору, що включає застосування законодавчих, організаційних, технічних та освітніх заходів. Стаття проводить аналіз існуючих і потенційних кіберзагроз та підкреслює необхідність розробки динамічної політики інформаційної безпеки, здатної адаптуватися до постійно змінюваних умов кіберпростору. Це передбачає неперервний розвиток та вдосконалення національних систем інформаційної безпеки, активне залучення міжнародного досвіду та поглиблену співпрацю з міжнародними організаціями. Зокрема, на прикладі України демонструються зусилля та виклики в гармонізації національних заходів безпеки електронного урядування з міжнародними стандартами, а також розкривається ключова роль різних державних органів щодо впровадження стратегій кібербезпеки. У статті акцентується на важливості комплексного розуміння інформаційної безпеки, що охоплює не лише технічні аспекти захисту даних, а й організаційні, правові та освітні ініціативи. Автор пропонує низку конкретних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня захищення інформаційних систем в умовах електронного урядування, включаючи регулярну оцінку ризиків, розробку та впровадження відповідних заходів безпеки, законодавче забезпечення, підвищення обізнаності та підготовку до ефективного реагування на інциденти. Також наголошується на значенні міжнародної співпраці в обміні знаннями та стратегіями протидії кіберзагрозам.

МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Оксана Олександрівна КАРПЕНКО — 2024-03-31

Стаття присвячена дослідженню маркетингових інструментів забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах цифрової трансформації.

Сьогоднішній бізнесовий ландшафт швидко змінюється через процес цифрової трансформації. Цифрові технології впливають на всі аспекти діяльності підприємств і вимагають від них гнучкості та високої швидкості реагування на зміни. У таких умовах забезпечення конкурентоспроможності стає ключовим завданням для будь-якого підприємства. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства повинні бути готові до впровадження нових технологій та процесів, що можуть допомогти покращити їхню продуктивність та ефективність. Однією з ключових стратегій для забезпечення конкурентоспроможності в умовах цифровізації економіки є активне використання інструментів діджитал-маркетингу.

Охарактеризовано та визначено особливості сучасних інструментів діджитал-маркетингу. Щоб успішно конкурувати в цифровій економіці, підприємствам необхідно активно використовувати ці технології і постійно адаптувати свої маркетингові стратегії до змін у споживчій поведінці та технологічних трендах. Завдяки цьому вони зможуть зберігати свою конкурентоспроможність і забезпечувати стабільний розвиток у сучасних умовах.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ НА ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Денис Валерійович КРИЛОВ — 2024-03-31

У статті обґрунтовано необхідність поширення державно-приватного партнерства (ДПП), що обумовлено значними перевагами, які отримує суспільство, оскільки вирішуються важливі соціально-економічні проблеми, створюються нові інфраструктурні об’єкти, збільшується конкурентоспроможність національної економіки та учасники самого партнерства (держава та приватний сектор). Визначено, що активна увага з боку науковців до ДПП привела до існування різних підходів щодо його розуміння, серед яких розмежовано організаційний, економічний, інституціональний, фінансовий, цільовий, політичний. До основних можливостей ДПП належать: можливість управління основними атрибутами прав власності; створення сприятливого інвестиційно-інноваційного середовища; об'єднання фінансових, організаційних, кадрових та інших ресурсів, що перебувають у приватній та державній власності, для здійснення суспільно необхідної діяльності; інституційне виділення та регулювання інтересів у результаті поширення ДПП. Досліджено, що організація ДПП визначається чинниками, які визначають як особливості спільних проєктів, так і можливості досягнення поставленої мети. Серед таких факторів було виділено інституційний чинник (визначає характер інституційної політики); законодавчі фактори (передбачають нормативно-правове регулювання щодо створення та подальшої діяльності об’єднань); економічні фактори (представлені елементами кредитної, податкової, інвестиційної та амортизаційної політики).

ІНШОМОВНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК АКТИВІЗАЦІЇ ТА РОЗШИРЕННЯ БІЗНЕС-МОЖЛИВОСТЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ

Марина Володимирівна КОВБАТЮК — 2024-03-31

Набуття іншомовної компетентності стає ключовим фактором у міжнародному бізнесі через зростаючу глобалізацію та пов’язані з нею потреби в міжнародній комунікації. Програми вивчення мов для бізнесу стають все більш популярними, сприяючи залученню фахівців, які можуть ефективно спілкуватися з партнерами з різних країн, адже успішна взаємодія з партнерами з різних культур вимагає розуміння особливостей їхніх цінностей, норм та традицій. Знання різних мов та іншомовна комунікативна компетентність стають необхідними навичками для ефективного спілкування в умовах глобалізації, сприяючи розширенню можливостей та партнерств у міжнародному бізнес-середовищі.

Метою статті є комплексне дослідження іншомовної комунікативної компетентності як чинника активізації та розширення бізнес-можливостей компаній на міжнародному рівні.

Для досягнення поставленої мети у статті використано низку таких загальнонаукових й спеціальних методів дослідження, як наукова абстракція та теоретичне узагальнення, аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний аналіз.

У статті розкрито сутність системної категорії «іншомовна комунікативна компетентність», розглянуто різні аспекти цього поняття, а саме: лінгвістичне володіння мовою, культурна чутливість та обізнаність, міжособистісні навички, стратегічна комунікація, адаптивність і гнучкість, безперервне навчання та розвиток. Визначено мовні тренди в сучасному світі та в сфері ведення міжнародного бізнесу, зокрема наведено ТОП-10 найпоширеніших мов світу та ТОП-10 мов з точки зору перспектив для бізнесу, розглянуто значення різних мов у забезпеченні ефективної комунікації між компаніями з різних країн. Авторами обґрунтовано важливу роль, яку відіграє іншомовна комунікативна компетентність на міжнародному рівні через розгляд бізнес-можливостей, які вона надає компаніям у сфері міжнародного співробітництва, а саме: розширення охоплення ринку, посилення взаємодії з клієнтами, конкурентна перевага, фасилітація переговорів та укладання угод, покращений доступ до світового досвіду.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ МІЖНАРОДНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Іванна Іванівна СТРІЛОК — 2024-03-31

Сучасні тенденції розвитку теоретичних засад комунікаційного менеджменту міжнародних підприємств свідчать про значні зміни та трансформації у цій сфері. З одного боку, усталені принципи, такі як прозорість, чіткість та повага, залишаються важливими для формування ефективних комунікаційних стратегій. З іншого боку, нові фактори, такі як цифрова трансформація, міжкультурна динаміка та етичні міркування вимагають постійної адаптації та інновацій. Глобалізація створила складний ландшафт міжнародних ринків, кожен з яких має свої культурні особливості та комунікаційні вподобання.

У статті окреслено ключові аспекти ефективного комунікаційного менеджменту в міжнародному бізнесі, серед яких створення спільної платформи для обміну інформацією, впровадження стандартів і чітких каналів комунікації, зворотний зв'язок з усіма зацікавленими сторонами та управління знаннями. Також висвітлюється роль комунікаційного менеджменту в мінімізації ризиків та підвищенні конкурентоспроможності компанії.

Досліджено, що управління комунікаціями міжнародних підприємств не статичний, а динамічний процес розвитку принципів, нових технологій та етичних положень, які постійно змінюються. Опанувавши цей складний процес, міжнародні підприємства можуть розкрити весь потенціал комунікації, налагодити зв’язок із зацікавленими сторонами, незважаючи на кордони та культури, і забезпечити своє місце у глобально взаємопов’язаному майбутньому.

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА AGILE-ПІДХІД ЯК ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ

Володимир Володимирович ШЕВЧЕНКО — 2024-03-31

Сфера інформаційних технологій постійно еволюціонує, а швидкість змін посилює конкурентний тиск на підприємства. Ефективний інноваційний менеджмент, хмарні технології та Agile-підхід є потужними інструментами, які дозволяють забезпечити швидкий цикл розробки, гнучкість та впровадження змін у програмні продукти. Вивчення їхнього впливу на ефективність інноваційного менеджменту стає надзвичайно важливим для компаній, що прагнуть залишатися конкурентоспроможними.

Метою статті є розгляд та дослідження зв’язку між використанням хмарних технологій, Agile-підходу та ефективністю інноваційного менеджменту програмних продуктів з метою розробки рекомендацій для практичного впровадження цих інструментів у покращення процесів розробки та впровадження програмних продуктів.

Хмарні технології надають можливості для збільшення масштабованості, доступності та ефективності розробки програмних продуктів. Використання хмарних платформ та сервісів дозволяє розробникам швидше створювати, тестувати та впроваджувати продукти, а також знижувати витрати на інфраструктуру та сервісне обслуговування. Agile-підхід з фокусуванням на ітераційному розробленні, співпраці та гнучкому реагуванні на зміни сприяє прискоренню досягнення вищої результативності та забезпеченню більшої відповідності до потреб користувачів. Наявність ефективних стратегій інноваційного менеджменту актуалізує необхідність оптимізації сучасного інформаційного середовища.

Наразі констатується відсутність фундаментальних досліджень, що розглядають конкретний вплив хмарних технологій та Agile-підходу на ефективність інноваційного менеджменту програмних продуктів, що потребує поглиблення наукових досліджень та активізації їх комерціалізації, тому проведення детального аналізу може результувати вагомий внесок у розвиток наукової бази та здійснення практичних рекомендацій.

БІЗНЕС-МОДЕЛЬ «ФРІМІУМ», ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПРОЕКТІВ

Марина Олексіївна ПАНКОВА — 2024-03-31

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання бізнес-моделей «фріміум» у сучасній ринковій економіці. Бізнес-модель «фріміум» передбачає безкоштовне надання продукту або послуги з можливістю отримання додаткових функцій за плату. Мета надання основного продукту чи послуги безкоштовно - привабити широку аудиторію. Безкоштовна версія обмежена за функціоналом, що мотивує користувачів до переходу на платну версію продукту. При впровадженні бізнес-моделі «фріміум» важливо активно відстежувати поведінку користувачів та оптимізувати пропозицію та монетизацію. Бізнес-модель «фріміум» дозволяє проводити експерименти з різними підходами до монетизації та вносити корективи до стратегії на основі результатів. Успішні бізнес-модель «фріміум» можуть залучити рекламодавців за рахунок великої аудиторії безкоштовних користувачів. В статті обґрунтовано доцільність активного використання бізнес-моделей «фріміум» для просування інноваційних проектів. Бізнес-модель «фріміум» може стати ефективним інструментом в управлінні проектами для залучення клієнтів, монетизації продуктів та забезпечення безперервного розвитку та вдосконалення продукту проекта. Проведено дослідження відмінності між бізнес-моделб «фріміум» та безкоштовним продуктом. Досліджено види бізнес-моделі фріміум, а також стратегії, які можуть використовуватися для їх просування. Стратегія унікальності і цінності, стратегія персоналізованих та релевантних пропозицій, стратегія акцій та знижок, стратегія збільшення задоволеності, стратегія поліпшення досвіду користувача, стратегія навчання – ці та інші стратегії дають можливість вивчати дані та відгуки користувачів, щоб оптимізувати процес перетворення безкоштовних користувачів на тих, хто платить. Проаналізовано переваги та недоліки з якими стикається бізнес при використанні бізнес-модель «фріміум», а також обмеження використання цих моделей. Із результатів дослідження можна зробити висновок, що бізнес-модель «фріміум» є новим трендом сучасності, що виступає одним з перспективних напрямів розвитку економічних систем та дозволяє компаніям збільшувати норму прибутковості.

ФОРМУВАННЯ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ ІНФОРМАЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Георгій Олександрович КОВБАТЮК — 2024-03-31

Здійснення зовнішньоторговельної діяльності в умовах, що пов’язані з цифровізацією економічних взаємовідносин між суб’єктами господарювання та швидкими темпами розвитку інновацій, вимагає відповідного забезпечення в системі управління підприємством. Враховуючи різноманітність поглядів на базові економічні категорії, які розкривають сутність даних процесів, виникає необхідність формування сучасного понятійно-категоріального апарату.

Визначено, що в іноземних джерелах для характеристики торговельних операцій використовують поняття «міжнародна торгівля» (international trade), незважаючи на рівень взаємовідносин. Поняття «зовнішньоторговельна діяльність» (foreign trade activity) не має широкого вжитку та за використання вважається синонімом міжнародної торгівлі. Дана категорія також не має достатнього наукового обґрунтування і у вітчизняних джерелах.

У статті надано авторське визначення категорії зовнішньоторговельна діяльність – це сукупність економічних операцій і відносин на мікрорівні, пов'язаних з міжнародним обміном товарів, послуг і фінансових активів підприємств між різними країнами, що містить в собі експортно-імпортні операції, транзит, транскордонні інвестиції, послуги логістики та митні процедури.

Оскільки усі види та форми міжнародної взаємодії та співпраці потребують обробки значних інформаційних масивів даних і формуються під впливом стрімкого розвитку інформаційних технологій та інновацій, доцільно користуватися поняттям «інформаційно-інноваційне забезпечення зовнішньоторговельної діяльності», що являє собою комплекс заходів і технологій, спрямованих на використання інформаційних та інноваційних ресурсів для оптимізації процесів зовнішньоторговельної діяльності, охоплює впровадження сучасних інформаційних систем, аналітичних інструментів, електронної комерції, цифрових платформ та інших технологій для підвищення ефективності торговельних операцій, поліпшення маркетингу та просування товарів і послуг на світових ринках, а також забезпечення конкурентоспроможності на міжнародній арені.

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ КРИЗИ

Сергій Васильович БИЧКОВ — 2024-03-31

Стаття висвітлює актуальність та необхідність розробки та впровадження комплексних підходів до інституційного забезпечення фінансування розвитку громад в Україні, особливо в контексті економічних та соціальних викликів, пов'язаних із військовими діями. Автори аналізують існуючі механізми та стратегії, що можуть сприяти стійкості та адаптивності громад, наголошуючи на важливості зміцнення інституційної бази для ефективного управління ресурсами, залучення інвестицій та координації допомоги. В статті розглядаються різноманітні інструменти, такі як фінансовий лізинг, аутсорсинг, створення індустріальних парків, активізація ролі агенцій місцевого економічного розвитку, бізнес-інкубаторів, кооперативів, та соціального підприємництва. Особлива увага приділяється прозорості та ефективності використання коштів, особливо міжнародної допомоги, для збереження довіри донорів та залучення додаткових інвестицій. Результати дослідження підкреслюють важливість антикризових та інструментів розвитку місцевого економічного розвитку для забезпечення стійкості та подальшого зростання громад, надаючи рекомендації щодо їх ефективного впровадження. Стаття містить обґрунтування потреби в подальших дослідженнях для розробки адаптованих механізмів підтримки та розвитку громад, враховуючи специфіку українського контексту та виклики, що постають перед країною в умовах війни та економічної нестабільності. Застосування результатів дослідження може сприяти формуванню ефективної стратегії подолання кризи та будівництва стійкої економіки України, забезпечуючи розвиток та процвітання територіальних громад.

АНАЛІЗ ПАРАМЕТРІВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олександр Сергійович СОЛОСІЧ — 2024-03-31

Дана стаття присвячена систематизації та докладному аналізу ключових параметрів, які детермінують рівень макроекономічної безпеки держави, а також формуванню практичних напрямків посилення резистентних якостей національної економічної системи в умовах воєнного стану. Авторами досліджено поняття макроекономічної безпеки держави у розрізі аналітичних параметрів проведення відповідних форм оцінювання. Здійснено диференціацію аналітичних параметрів оцінювання рівня макроекономічної безпеки держави за такими групами: група параметрів загальноекономічної безпеки, група параметрів фінансової безпеки та група параметрів соціально-економічної безпеки. Проведено ґрунтовний ретроспективний аналіз ключових параметрів оцінювання макроекономічної безпеки на прикладі національної економіки України у розрізі показників валового внутрішнього продукту, рівня безробіття, інфляційних процесів та окремих структурних показників видаткової частини бюджету держави. У ході дослідження встановлено високий рівень впливовості фактору воєнного стану на рівень основних безпекових показників вітчизняного макросередовища, що виявляє себе у відповідній низхідній динаміці протягом періоду 2022-2023 рр. Отримані аналітичні висновки дозволили ідентифікувати перелік проблем у забезпеченні макроекономічної безпеки України в умовах воєнного часу, розподіливши їх залежно від джерела походження на зовнішні та внутрішні. У рамках дослідження розроблено перелік перспективних напрямків посилення резистентних якостей національної економічної системи в умовах воєнного стану.

ПОНЯТТЯ АДАПТИВНО-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЙ

Олексій Вячеславович ДВОРНИК — 2024-03-31

У статті досліджено концепцію адаптивно-орієнтованих систем управління в сучасних бізнес-організаціях. Автори зосереджуються на важливості чіткого та повного розуміння цих систем для забезпечення конкурентоспроможності та стійкості підприємств у змінному ринковому середовищі. Пояснюється неоднозначність визначення та характеристик адаптивно-орієнтованих систем, а також вказується на проблеми, що виникають через цю неоднозначність при їхньому впровадженні. Стаття закликає до подальших досліджень та вдосконалення концепції адаптивного управління з метою забезпечення успішної адаптації підприємств до змін у бізнес-середовищі. Стаття висвітлює ключові аспекти адаптивно-орієнтованих систем управління, зокрема їхню гнучкість, швидкість реакції на зміни та здатність до самоорганізації. Зазначається, що розуміння цих аспектів є критичним для успішної імплементації адаптивних стратегій управління в сучасних бізнес-організаціях. Додатково висвітлюються проблеми, які виникають внаслідок неоднозначного визначення поняття адаптивно-орієнтованих систем та рекомендації щодо подальших досліджень у цій області. Заключний висновок статті підкреслює важливість постійного вдосконалення та адаптації концепції адаптивного управління для ефективної реалізації стратегічних цілей підприємств у змінному бізнес-середовищі.

МЕТОДИ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ КОНФЛІКТАМИ

Роман Васильович СТАДНІЙЧУК — 2024-03-31

У статті розглянуто різноманітні методи та підходи публічної політики управління соціальними конфліктами. Аналіз методів врегулювання конфліктів виявив, що кожен з них має свої переваги та недоліки і може бути ефективним у відповідних ситуаціях. У статті розглянуті такі методи як переговори, медіація, арбітраж, консенсусне прийняття рішень, примусове втручання, діалог та освіта, а також конфліктологічні програми. Висновки роботи підкреслюють важливість гнучкості та адаптивності у використанні цих методів, а також активної участі громадськості у вирішенні конфліктів. Результати статті можуть бути корисними для розробки стратегій та програм управління конфліктами на рівні державної та громадської політики. Висвітлено необхідність збільшення інвестицій у медіацію та конфліктологічні програми, а також акцентується увага на розвитку інформаційних кампаній та освітніх ініціатив. Важливим є також створення сприятливого середовища для діалогу та співпраці між різними соціальними групами, що може сприяти зміцненню взаєморозуміння та зменшенню конфліктів. Підкреслено значення попередження конфліктів та розробки комплексних стратегій управління ними. Важливо враховувати специфіку різних конфліктів та використовувати різноманітні інструменти для їх вирішення. Особлива увага приділяється активній взаємодії на міжнародному рівні та забезпеченню прозорості управління конфліктами. Доведено, що успішне управління соціальними конфліктами вимагає комплексного підходу, що враховує різноманітність методів та активну участь громадськості. Результати дослідження можуть бути корисними для розробників політики, активістів.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Олександр Ігорович КОРНАГА — 2024-03-31

В статті відображено ключові аспекти цифрової трансформації, включаючи її значення, вплив на різні галузі економіки, вимоги до урядів та бізнес-структур, а також важливість забезпечення цифрової безпеки. Встановлено, що цифрова трансформація є не лише необхідністю, але і невід'ємною частиною сучасного світу. Вона висвітлює, як швидкий розвиток цифрових технологій впливає на різні аспекти економіки, від промисловості до послуг, створюючи нові можливості для розвитку бізнесу та суспільства. Додатково, розглянуто важливість адаптації від урядів та бізнес-структур до вимог цифрової трансформації, включаючи необхідність розробки нових стратегій управління та інноваційних підходів до бізнесу. Значна увага приділяється також аспектам цифрової безпеки та захисту персональних даних, оскільки це стає ключовою складовою успішної цифрової трансформації економіки. У цілому, висвітлено важливість цифрової трансформації, а також вимоги і виклики, які вона ставить перед урядами, бізнесом та суспільством в цілому.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ «АНТИКРИХКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ»

Валерій Ілліч ПАЛІЄВ — 2024-03-31

Стаття присвячена дослідженню концепції "антикрихкості підприємств" та розглядає різноманітні аспекти визначення цього поняття. Автори аналізують різні підходи до визначення антикрихкості, враховуючи фінансові, організаційні, стратегічні та культурні аспекти. В статті розглядаються ключові вимірювальні показники та методики оцінки рівня антикрихкості підприємств, а також наголошується на важливості інтеграції цього поняття в стратегічне планування та управління бізнесом. Дослідження підкреслює необхідність постійного вдосконалення стратегій антикрихкості для забезпечення стійкості та конкурентоспроможності підприємств у сучасному невизначеному бізнес-середовищі. У статті також розглядаються різні підходи до вимірювання та оцінки рівня антикрихкості підприємств, включаючи розробку метрик та показників, що відображають фінансову стійкість, операційну гнучкість, стратегічне управління та культурну адаптивність. Автори наголошують на значенні постійного аналізу та адаптації стратегій антикрихкості до змін у бізнес-середовищі з метою забезпечення конкурентоспроможності та стійкості підприємств у сучасній економічній реальності. Загалом, стаття ставить завдання розуміння та узгодження поняття "антикрихкості підприємств", вказуючи на важливість цього концепту для успішного функціонування та розвитку сучасних організацій у змінному та непередбачуваному бізнес-середовищі.

РОЗВИТОК БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЙ: СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ

Андрій Михайлович ВАКУЛЕНКО — 2024-03-31

Стаття присвячена дослідженню концепцій щодо управління розвитком бізнес-організацій та розглядає різноманітні аспекти визначення цього поняття. Автор аналізує різні наукові підходи щодо формування розвитку бізнес-організацій. У статті сформовано авторський підхід щодо формування системи ключових вимірювальних показників та методики оцінки рівня розвитку бізнес-організації. Дослідження підкреслює необхідність постійного вдосконалення та розвитку компаній для забезпечення стійкості та їх конкурентоспроможності у сучасному невизначеному бізнес-середовищі. Розглянуто діяльність бізнес-організації та запропоновано дерево цілей щодо стратегічного розвитку даної компанії.