Economic Synergy

CONCEPTUAL APPROACHES TO THE PROCESS OF FORMING AN ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM FOR MANAGING FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OF A MANUFACTURING PHARMACEUTICAL ENTERPRISE ON THE BASIS OF LOGISTICS

Rita SAHAIDAK-NIKITIUK — 2022-12-27

Successful functioning of domestic manufacturing pharmaceutical enterprises directly depends on the efficiency of their foreign economic activity. The article studies dynamics of foreign trade of Ukraine in pharmaceutical products. It is established that the average share of imports of pharmaceutical products in the total structure of commodity imports of Ukraine was 3.4 %. It is determined that the volume of export supplies of medicines has increased significantly, and their share in the total structure of foreign trade of Ukraine varied within 0.3-0.5 %. It is proved that imports for the specified period increased by 2.2 times in 2021 compared to 2015. The factors influencing the efficiency of foreign economic activity of manufacturing pharmaceutical enterprises are formulated. The definition of the concept of "organizational and economic mechanism for managing the logistics of foreign economic activity of manufacturing pharmaceutical enterprises" is proposed. It is determined that the organizational and economic mechanism for managing the logistics of foreign economic activity is a multilevel system of interrelated elements, namely: subjects, objects, principles, methods, tools, ways of their interaction, which generally harmonize the economic relations of the state, owners of pharmaceutical enterprises, creditors, staff and business partners. The components of the organizational and economic mechanism for managing the logistics of foreign economic activity of a manufacturing pharmaceutical enterprise - economic and organizational - are proposed. It is determined that the organizational element regulates the organizational relations between the elements of the system, the economic element implements the system of economic relations in the management process. The mechanism of action is proposed. The advantages of using the organizational and economic mechanism for managing the logistics of foreign economic activity of a manufacturing pharmaceutical enterprise are estimated.

ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО, ЯК НАПРЯМОК ІНТЕНСИВНОГО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Світлана Олександрівна ТУЛЬЧИНСЬКА — 2022-12-27

Стаття призначена виокремленню альтернативного варіанту стратегічного інтенсивного розвитку підприємства – органічному виробництву. Доведено, що органічне виробництво, засноване на ґрунтових водоростях, має позитивний економічний ефект на діяльність підприємств агропромислового комплексу. Надано деталізований опис технології вирощування органічного виробництва. Окремо винесено всі сфери впливу даної технології на виробництво, зокрема прямий та побічний вплив. Перелічено ряд позитивних ознак запропонованої технології виробництва. Прораховано економічний прогноз інтеграції технології органічного виробництва в роботу підприємства, на базі вітчизняного фермерського господарства, зокрема виявлено збільшення вдвічі маржинального доходу підприємства в динаміці. Подано у графіках та проаналізовано порівняння технології органічного виробництва з традиційним землеробством. Доведено ефективність інтенсивної стратегії розвитку для аграрного підприємства.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНОМУ ПАРКУ

Наталія Анатоліївна ШЕВЧУК — 2022-12-27

У статті розглянуто процес визначення методичних підходів оцінювання ефективності управління ресурсним потенціалом підприємства в умовах розвитку еко-індустріального парку. Еко-індустріальні парки і підприємства, які входять до їх складу сприяють ресурсоефективності, залученню інвестицій, забезпеченню збалансованого регіонального розвитку територій. Підприємства, які функціонують на спільній території шляхом промислового симбіозу та системою управління ресурсозбереженням підвищують економічні, екологічні та, соціальні показники діяльності підприємства. Розглянуто, що матеріально-технічну базу ресурсного потенціалу визначають основні засоби підприємства, вони переважно формують технічний потенціал його розвитку, різноманіття асортименту виробленої продукції, її кількісні та якісні показники, а також конкурентоспроможність на ринку. Методологія управління ресурсним потенціалом підприємства полягає в його виявлення, оцінці, використанні та нарощуванні шляхом прискорення процесів, що знімають обмеження та збільшують можливості використання потенціалу в умовах розвитку еко-індустріального парку.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ

Олена Миколаївна КРАСНОНОСОВА — 2022-12-27

На розвиток сучасних міст здійснюють вплив такі процеси, як децентралізація влади, що призводить до зростання соціально-економічних можливостей, глобалізація економіки, урбанізація тощо. В містах зосереджено значний потенціал креативності, інновацій, науки і освіти, промисловості та інших секторів економіки, людських ресурсів, енергозбереження, екологічності, соціокультурного різноманіття тощо, тому саме фактична взаємодія цих елементів міста виступають драйвером європейського розвитку. Отже, питання урбанізації, життєздатності та розвитку великих міст, містечок і територій навколо них займають центральне місце при розгляді питань формування систем публічного управління територіальним розвитком й місцевого самоврядування.

Методичне забезпечення розробки стратегії розвитку міських громад на засадах «розумності» представляє не тільки науковий, але й практичний інтерес. Узагальнення практичного досвіду міських громад щодо спроб розробки ефективної стратегії розвитку «розумного міста» дало змогу дійти висновку про необхідність обґрунтованого вибору методичного інструментарію. Реалізація стратегії розвитку міської громади потребує значних матеріальних витрат, часу та зацікавленості містян в отриманні ефективних результатів. Розробка, прийняття та реалізація стратегії розвитку міської громади повинна не тільки відповідати інтересам містян, бізнесу і влади, а й враховувати стан кон’юнктури ринку праці та наявність ресурсів у достатній мірі, що є запорукою консолідації всіх зацікавлених сторін.

Процес розробки стратегії розвитку громади доцільно розділити на етапи. Пропонується авторське оригінальне бачення складу та змісту цих етапів, яке дозволяє чітко визначити методичний інструментарій здійснення кожного з етапів. Етап «узагальнення результатів аналізу нагальних проблем, наявних ресурсів та можливостей» передбачає оцінювання ситуації та визначення проблем, визначення основних тенденцій у процесах розвитку, оцінювання ймовірних ризиків. підготовку вхідної інформації для складання планів та прогнозів. Етап «планування та складання вірогідних прогнозів» включає ідентифікацію проблем та визначення конкурентних переваг міської громади, визначення місії та візії її стратегічного розвитку, формування стратегічних та оперативних цілей, визначення завдань, ухвалення програм, заходів і проєктів щодо їх реалізації, розробку сценаріїв розвитку міської громади. Етап «формування дорожньої карти та розробка організаційних заходів щодо реалізації планів» у ході розробки стратегії розвитку міської громади включає обґрунтування та узгодження послідовності впровадження організаційних заходів та тривалості їх реалізації у дорожній карті, формування організаційного механізму взаємодії всіх учасників процесу, проведення моніторингу та оцінки.

Враховуючі тісний взаємозв’язок місцевого самоврядування із багатьма сферами суспільної діяльності, формування вичерпної законодавчої бази, необхідної для ефективного публічного управління місцевим розвитком на основі принципів децентралізації, має відбуватися комплексно та паралельно за всіма напрямами. Наявність ефективної законодавчої бази і конкретних механізмів реалізації публічного управління місцевим розвитком є необхідною умовою для прогнозованого сталого розвитку міст в Україні.

СТРАТЕГІЧНИЙ БАЗИС УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Ольга Іванівна ГАРАФОНОВА — 2022-12-27

У статті розкрито зміст та особливості управління ефективністю діяльності бізнес-організації в умовах воєнного стану. Встановлено, що «ефективність» загалом та «управління ефективністю», зокрема, є фундаментальними економічними категоріями. У зв’язку з цим обґрунтовано відсутність єдиного узагальнюючого підходу до розкриття змісту терміну «управління ефективністю». За результатами критичного аналізу запропоновано авторське визначення поняття «управління ефективністю. Представлено систему управління ефективністю, визначено мету, суб’єкт та об’єкт управління, а також обґрунтовано доцільність дотримання процесного підходу в управлінні ефективністю. Поглиблена увага приділена п’яти функціям управління та двом об’єднуючим функціям. Наприкінці статті в найбільш загальному вигляді описано поточний стан бізнес-середовища та проблеми, з якими зіштовхнулися вітчизняні бізнес-організації після 24 лютого 2022 року. Виділено основні напрямки державної підтримки вітчизняних компаній для пом’якшення наслідків викликів.

УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЄЮ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ганна Володимирівна ЖОСАН — 2022-12-27

Метою роботи є визначення та структурування послідовності рівнів цифровізації бізнесу з описом їх основні відмінних рис. На кожному з сформованих етапів представлено рівні цифровізації бізнесу та певні передумови переходу, що забезпечують зміни у формуванні цифрового бізнесу та використовувані цифрові інструменти. Розуміння цих процесів дозволить приймати управлінських бізнес-рішення більш усвідомлено, всебічно, обґрунтовано, відповідно до умов та потреб підприємства на кожному етапі цифровізації.

У статті представлено послідовність рівнів, які бізнес проходить процес цифровізації, попередньо передумови їх зміни, які визначають перспективи та можливі проблемні аспекти переходу до кожного наступного етапу. Розвиток бізнес-систем завжди передбачає рух від старого до нового, від минулого до майбутнього, від простого до комплексного. Цифровий розвиток, як і будь-який інший, характеризується нескінченністю та циклічністю: досягнення цілей змінюється постановкою нових. Оптимальність траєкторії цифрового руху забезпечується чітким розумінням факторів, послідовності кроків, передумов переходу та методів цифрової трансформації.

Пропонований авторський підхід розкриває послідовність етапів (рівнів) у процесі цифрової трансформації бізнесу та його формування як цифрової екосистеми. Логіка цього процесу включає п’ять етапів: оновлення цифрових ініціатив – початок цифровізації - прийняття цифрової реальності - саморегуляція та багатоваріантний форсайт - відкрита цифрова екосистема.

Вихідними засадами теорії та методології дослідження стали ключові положення теорії розвитку управлінських та організаційних систем, управління змінами та стратегічного планування в умовах цифровізації економіки, бізнесу та суспільства.

Для дослідження питань визначення послідовності етапів цифрової трансформації бізнесу використовувалися емпіричні методи – опису, порівняння, моделювання, а також методи загальнонаукового пізнання – абстрагування, формалізації, генералізації та системного підходу. Інструментарій дослідження представлений графічними методами та структурно-логічною схематизацією.

УПРАВЛІННЯ ПЛАНУВАННЯМ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА РІВНІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ВІЙНИ

Марина Володимирівна ШАШИНА — 2022-12-27

Стратегічне управління та стратегічне планування – елементи менеджменту підприємством, що відіграють велику роль у подоланні кризових становищ та постійно працюють у зв'язці та доповнюють один одного. Ось тільки стратегічне управління - це комплексний процес, спрямований на реалізацію стратегії, а планування - аналіз поточної ситуації та визначення наступного кроку на шляху до мети. Хоча війна не зовсім підпадає під стандарти кризових становищ, у більшості наукових робіт зі стратегічного управління її відносять до них. Умови війни впливають на усі сфери діяльності підприємства. Такі умови у стратегічному менеджменті називають кризовими явищами. Стратегія управління кризою — це план дій, розроблений для того, щоб допомогти організації впоратися з раптовою, несподіваною подією, яка може завдати шкоди бізнесу. У статті розглянуті практичні поради та алгоритми дій керівника підприємства для стабілізації та захисту підприємства, що стикається з кризою. Навчання персоналу є елементом управління персоналом, що покликаний підвищити рівень його готовності до умов ведення підприємства в умовах війни. Співробітники – перша лінія оборони у кризовій ситуації. Ось чому важливо навчити їх вашому плану та переконатися, що вони знають, що робити у надзвичайній ситуації. Після кризового становища важливо приділити деякий час оцінці того, що сталося і як команда впоралася з кризою. Грамотний менеджмент дозволяє блокувати серйозні наслідки, що можуть ввести підприємство у кризу або навіть банкрутство.

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОБУДОВИ ПРОЦЕСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Олена Вадимівна КОЗИРЄВА — 2022-12-27

У статті розглянуто передумови побудови процесів для реалізації процесно-орієнтованого управління якістю на підприємстві. На основі аналізу встановлено, що сучасний стан управління якістю потребує впровадження процесного підходу для побудови процесно-орієнтованої системи менеджменту якості з урахуванням існуючої організаційної структури підприємства, а також показників ефективності та результативності процесів.

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ В ІННОВАЦІЙНІЙ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Наталія Анатоліївна ТЮХТЕНКО — 2022-12-27

В статті запропоновано авторське бачення поняття управління конкурентоспроможністю в інноваційній стратегії підприємства. Розглянуто підходи до поняття «управління конкурентоспроможністю». Актуалізований інноваційний вплив на рівень конкурентоспроможності й формування конкурентних переваг підприємства в умовах змін. Доведений перехід від традиційних поглядів на конкурентоспроможність підприємства і його конкурентні переваги в бік інтелектуалізації виробничих процесів згідно з концепцією «Індустрія 4.0». Окреслено пріоритети, на яких має ґрунтуватися парадигма управління конкурентоспроможністю підприємства для формування і реалізації його інноваційної стратегії.

ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ГОСПОДАРСТВ

Василь Петрович МАРТИНЕНКО — 2022-12-27

На сьогодні розвиток конкурентних відносин та виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до попиту населення та інших споживачів зумовлює необхідність формування механізму, що забезпечує адекватність вимогам ринку. Таким механізмом є маркетинг, а саме агромаркетинг. Не секрет, що активне використання маркетингу в агропромисловому комплексі характерно для країн з розвиненими ринковими відносинами, в російських організаціях ця діяльність не отримала належного розвитку, вона або просто відсутня, або знаходиться в зародковому стані, але в інших галузях економіка інша. Наукова стаття присвячена особливостям маркетингової діяльності агропромислових господарств. Дано визначення аграрного маркетингу як окремого напряму маркетингу, перераховані його особливості. Також, досліджено процеси управління маркетингом у рамках агропромислового господарства. Крім того, в роботі розглянуто можливості брендування сільськогосподарської продукції. Унікальність маркетингу агропромислових господарств пов'язана насамперед з виробництвом сільськогосподарської продукції, яка виробляється не тільки для доведення її до кінцевого споживача, а й для переробки в подальшому виробництві. В результаті аграрний маркетинг використовує більшу кількість методів, прийомів і форм. Агропромисловий маркетинг охоплює рух сільськогосподарської продукції від сільськогосподарських товаровиробників шляхом переробки та розподілу до прямих покупців. Ключовий висновок полягає в тому, що для розвитку аграрного маркетингу необхідне комплексне рішення, яке включатиме як підготовку спеціалістів за напрямами аграрного маркетингу, так і стимулюватиме інноваційну діяльність в агропромисловому господарстві. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці програм професійної та вищої освіти, при підготовці та перепідготовці маркетологів-практиків у сфері сільського господарства та агропромисловому секторі.

ПЕРСПЕКТИВИ СТРАТЕГУВАННЯ БІЗНЕСУ НА ЗАСАДАХ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ

Роман Васильович ЯНКОВОЙ — 2022-12-27

У статті проаналізовано особливості створення цифрових можливостей у світлі емпіричних спостережень щодо стратегування вітчизняного бізнесу. Обґрунтовані передумови стратегування на засадах використання цифрових активів: конкурентне середовище стає все більш складним, нестабільним і динамічним; важливість оцінки стану та рівня управління цифровими активами; основною метою стратегування вітчизняного бізнесу на засадах використання цифрових активів є узгодження ІТ із бізнес-стратегіями, припускаючи, що бізнесу все більше необхідно розвивати здатність до підвищення ефективності разом із змінами в навколишньому середовищі та ІТ. Систематизовані перспективні вектори організаційної ефективності бізнесу на засадах здатності розвивати та підтримувати адекватні цифрові можливості: розвиток ІТ поєднує цифрові технології з соціальним контекстом і робить його повсюдним; організаційні стратегії динамічно пов’язані з практикою, тобто взаємно пов’язані тим, що організації радше роблять, ніж мають; злиття ІТ і бізнес-стратегій свідчить про те, що цифрові технології більше не є просто функціональними ресурсами а насамперед ключовими драйверами стратегічних змін; цифровізація впливає щонайменше на чотири виміри стратегування бізнесу: масштаб, обсяг, швидкість і джерела створення вартості та захоплення часток ринку; набір процедур для розробки стратегії за допомогою використання цифрових активів з метою створення диференціальної вартості; зондування включає в себе процедури для внутрішнього IT й інноваційного розвитку, залучення зовнішніх джерел для розвитку НДДКР; захоплення ринків включає процедури для виконання конкурентних дій через нові бізнес-моделі/продукти/послуги, адаптацію до ІТ змін та реагування на можливості/загрози навколишнього середовища; можливість використання еволюційних стратегічних підходів. Доведено, що підприємства, які прагнуть створювати цифрові можливості, повинні ефективно управляти змінами, відбором і механізмами збереження для сприяння зміцнення еволюційних циклів.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ РИНКУ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ НА СТАБІЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Артур Віталійович ЖАВОРОНОК — 2022-12-27

Ринок кредитних послуг є невід'ємною складовою сфери фінансових послуг. Цей ринок є надзвичайно важливим елементом фінансової системи будь-якої країни, оскільки дозволяє отримувати фінансові ресурси тим суб’єктам господарювання, які потребують їх для власного розвитку. Вплив даного ринку на економічний розвиток країни також об'єктивно складний і значний. Надаючи фінансові ресурси суб'єктам господарювання у тимчасове користування, фінансові інститути стимулюють розвиток як фінансової системи країни, так і її національної економіки. У цій частині особливого значення набувають процеси кредитування малих і середніх підприємств, які не мають змоги залучати кошти на міжнародних фінансових ринках та брати участь в операціях з цінними паперами.

У статті досліджено теоретичні основи визначення впливу ринку кредитних послуг на стабільність банківської системи, що дало змогу констатувати його нерівномірність розвитку, постійні, а часом і швидкі зміни макроекономічного середовища, в якому функціонують кредитні установи. При цьому ефективність діяльності кредитних установ постійно зростає. На основі цього представлено модель взаємодії між ринком кредитних послуг та банківською системою. Доведено, що війна та циклічна макроекономічна нестабільність негативно вплинуть на відновлення ринку кредитних послуг в країні, що буде зумовлено складною економічною ситуацією та руйнуванням значної території країни.

У таких умовах ринок кредитних послуг звичайно зупинив свою діяльність. Значна кількість банківських установ та їх керівництво змушені були сфокусувати увагу не на розвитку власного бізнесу, а на забезпечені безпеки своїх працівників, вивезенні при можливості активів, грошових коштів з підрозділів у безпечні місця. У значної кількості кредитних установ вже сьогодні повністю знищені відділення для обслуговування, деякі з них тимчасово непридатні для здійснення кредитної діяльності. Високий рівень розвитку онлайн-сервісів банківських та інших фінансових установ в Україні не дозволило створити інформаційний вакуум для клієнтів про їх послуги та особливості роботи зазначених установ під час війни. Визначено, що сьогодні фінансові установи намагаються повернутися до власної діяльності в тих регіонах, де активні бойові дії вже не ведуться. В основному це північ України. Поступово відновлюють свою роботу кредитні установи. Проте, відновлення кредитування потребує часу. Кредитні установи фокусують увагу на реструктуризації заборгованостей клієнтів та поступовій організації власної роботи.

ПРОБЛЕМАТИКА ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ПРИНЦИПІВ РЕГУЛЯТОРА

Наталія Степанівна ОСТРОВСЬКА — 2022-12-27

У статті доведено, що на сучасному етапі розвитку банківського сектора необхідно застосовувати удосконалений підхід щодо контролю за банківськими установами, який базується на принципах ефективного банківського нагляду. Проведене дослідження дало змогу виявити проблематику формування ефективного банківського нагляду, яка комплексно характеризує його сутність. Визначено, що в теперішній час, під час активного впровадження сучасних технологій в банківську діяльність, аналіз досліджень проведений світовими аналітиками довів, що в основному є проблеми з мобільними додатками або їх завантаженням. Така ситуація має бути виправлена, доступність і простота таких функції має приваблювати клієнтів, а для банківського сектора – це черговий виклик. Важливим напрямом є моменти ідентифікації клієнтів та дотримання всіх правил фінансового моніторингу. В момент впровадження нових технологій потрібно дотримуватись правової бази і це є ключовим моментом для українських банків, а наступний момент – введення нових технологій, який є дороговартісним процесом та потребує інвестицій.

ПОДАТКОВІ РИЗИКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД

Іван Васильович ЯРОШЕНКО — 2022-12-27

В статті розглянуто особливості функціонування вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану. Проаналізовано заходи держави в сфері податкової політики в особливий період, на основі чого було виокремлено особливості процесів оподаткування для різних категорій підприємств. На основі проведення теоретичного дослідження було сформовано види податкових ризиків, які можуть впливати на діяльність підприємства. Обґрунтовано, що дослідження питань оподаткування підприємств та ризиків, які можуть виникнути, слід розглядати з двох сторін: держави та платника податків. Визначено, що податкові ризики можуть виникати на фоні недостатнього інформаційно аналітичного забезпечення, що призводить до порушення фінансових потоків і як наслідок до виникнення ризику. При визначенні ймовірності настання ризику доцільно враховувати фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, визначати найбільш впливові, та на основі отриманих даних формувати відповідні управлінські рішення щодо мінімізації або усунення ризику. Доведено, що важливу роль при мінімізації податкових ризиків відіграє сформована виважена податкова політика підприємства, яка визначає оптимальну систему оподаткування для підприємства в рамках діючого законодавства, визначення рівня податкового навантаження, оцінки можливості отримання податкових пільг в межах законодавчої бази та інше. Для ефективної роботи підприємств в умовах воєнного стану з метою мінімізації податкових ризиків, підприємства повинні в межах встановленого законодавства максимально використовувати існуючи можливості для оптимального податкового навантаження при цьому дотримуватися доброчесної відповідальності бізнесу.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Дмитро Олександрович КОТЕЛЕВЕЦЬ — 2022-12-27

Державне регулювання економіки є невід’ємним компонентом розвитку національних господарств усіх розвинутих країн. Наявність можливостей у органів державної влади впливати на моделі поведінки економічних суб’єктів дозволяє забезпечити гармонійний розвиток національного господарства, підтримуючи різні його сфери та галузі.

Державне регулювання економіки – це складна система, яка у своєму ядрі є сталим об’єктом, що невіддільно пов’язаний із розвиток економічних відносин у суспільстві. Проте в різних умовах економічного розвитку країн така система може набувати й різних особливостей та специфічних рис. При цьому в будь-якому випадку ефективність функціонування такої системи є об’єктивно важливою складовою забезпечення розвитку економічних відносин. Саме це зумовлює важливість проведення нових наукових досліджень у цьому напрямку.

У статті представлені наукові результати теоретичного дослідження визначення сутності категорії «державне регулювання економіки». Встановлено, що ця дефініція є невід’ємною складовою економічної науки, а саме регулювання, що здійснюється органами державної влади, невід’ємною складовою розбудови національного господарства. Для конкретизації змісту зазначеної категорії у статті розглянуто зміст таких понять як «регулювання», «державне регулювання». встановлено, що роль державного регулювання в розвитку суспільних систем є надважливою і безальтернативною з позиції забезпечення їх ефективного і стабільного функціонування. Результати проведеного аналізу наявних у наукових роботах концепцій до розгляду сутності державного регулювання економіки дозволили виокремити значну їх кількість, встановити наявність поліваріантності в поглядах учених на зміст та природу такого регулювання. У підсумку було виокремлено окремі підходи до розгляду сутності державного регулювання економіки, а саме: системний підхід, комплексний підхід, функціональний підхід, поведінковий підхід. Також описано зміст зазначених підходів, визначено вчених, які є їхніми прихильниками. Особливу увагу приділено конкретизації особливостей державного регулювання економіки як наукової економічної категорії.

FUNCTIONAL MODEL OF DIGITALIZATION PROCESSES’ MANAGEMENT OF REGIONAL ECONOMIC SYSTEMS

Anastasiia SAMOILOVYCH — 2022-12-27

The article examines modern problems and prospects for the development of digitalization of regional economic systems. The main processes of the implementation of digital technologies in all aspects of the economic and social life of the regions have been studied. Based on the analysis, it was established that the development of digitalization contributes to the entry of regional economic systems into the global digital space, which contributes to the expansion of cooperation between regions and allows the formation of relevant IT clusters. It was proven that the processes of digitalization and intellectualization of economic processes are carried out in compliance with certain principles. Based on the analysis, the stages of digitalization of the regions were determined based on the number of IT specialists, IT companies and institutions that train specialists in the digital technology industry. On the basis of regional clustering, the main measures that contribute to the development of digitalization on the basis of innovation and investment were developed. The largest Ukrainian and foreign crowdfunding platforms on which communication exchange between ideas and investors is carried out were analyzed.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР: ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

Інна Валеріївна ЯКУШКО — 2022-12-27

У статті з’ясовано, що розвиток економічних систем відбувається у складній системі впливу різних факторів на їх функціонування. Зазначено, що економічні системи мають міцні зв’язки з іншими суспільними системами, а тому частково залежать і від їх функціонування. Така взаємодія між окресленими системами суспільства відбувається за допомогою обміну ресурсами.

У роботі зауважено, що інформація є невід’ємною складовою розвитку економічних систем різних рівнів, одним із найголовніших ресурсів для забезпечення їх подальшого розвитку. Фактично всі господарські відносини пов’язані з обігом інформаційних ресурсів. Встановлено, що і якість управління такими ресурсами є важливою компонентою забезпечення ефективного розвитку економічних систем.

У статті розглянуто теоретичні питання формування і функціонування інформаційного простору в економічних системах. Основну увагу було приділено конкретизації сутності такого простору. Це було реалізовано на основі виокремлення та аналізу сформованих у науковій літературі підходів до конкретизації його змісту.

На основі отриманої інформації було проведено дослідження інформаційного простору економічних систем, визначено специфічні ознаки такого простору та конкретизовано його сутність. Також розглянуто теоретичні положення зазначеного простору з конкретизацією його структури та ролі у функціонуванні економічних систем.

ПРОСТОРОВІ ВИКЛИКИ ТА РИЗИКИ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА НАПРЯМИ ЇХ ПОМ’ЯКШЕННЯ

Тетяна Петрівна ТКАЧЕНКО — 2022-12-27

Стаття присвячена проблематиці окреслення просторових викликів економічній системі промислових підприємств на напрямів усунення їх дії в сучасних умовах. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю своєчасної адоптації промислових підприємств до негативних проявів зовнішнього середовища можливих загроз та ризиків важливим є побудова ефективної системи економічної безпеки промислових підприємств. Виокремлено на основі аналітичного дослідження показників промисловості України основні загальні проблеми розвитку промислових підприємств. Обґрунтовано основні просторові ризики діяльності промислових підприємств. Із урахуванням сучасних викликів, що зумовлені воєнними діями на території України виокремлено нові ризики діяльності промислових підприємств. Запропоновано напрями пом’якшення негативного прояву просторових викликів щодо промислових підприємств в умовах воєнних дій, що відбуваються на території України.

ЦІЛІ ТА ПЕРЕВАГИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Марта Олексіївна ДЕРГАЛЮК — 2022-12-27

У статті здійснено обґрунтування засад стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем та виокремлення його переваг. У дослідженні було використано методологію системного підходу, що дало можливість всебічно дослідити окреслену проблематику процесу стратегічного управління потенціалу регіонів. Доведено, що стратегія управління потенціалом регіональних економічних систем повинна передбачати особливості та можливості регіонів у напрямі досягнення цілей розвитку. Виокремлено основні переваги стратегічного управління потенціалом регіональних економічних систем. Обґрунтовано, що при стратегічному управлінні потенціалом регіонів необхідно враховувати такі чинники, як: нестабільність інституціональної системи, фінансово-економічні, науково-технічні, соціально-демографічні, екологічні.

ТРІАДНІСТЬ КРЕАТИВНОСТІ ЯК БАЗИСУ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Семен Григорович ХАНІН — 2022-12-27

У статті виокремлено тріадність сутності та ознак креативності як базису розвитку регіональних економічних систем України в сучасних умовах. Обґрунтовано, що креативна економіка безпосередньо пов’язана із інтелектуальним потенціалом, знаннями, навичками та здібностями людського капіталу. Визначено, що креативність розглядається як: винахід чогось нового, нестандартного для особистісного або суспільного використання; творчий, новий підхід до використання вже існуючих підходів/об’єктів або виокремлення їх нових властивостей, придатних для використання; протилежне буденності, що передбачає протиставлення щодо загальноприйнятих підходів. Це дало можливість з’ясувати різновиди трьох типів суспільної креативності: комбінаторну, дослідницьку та трансформаційну креативність. Виявлено особливості креативності по відношенню до різних суб’єктів економіки, а саме до: суспільства, що проявляється щодо розвитку нових сфер діяльності; підприємства, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності за рахунок: створення креативного товару або послуги, забезпечення ефективних продажів, просування підприємства на ринках; особистості, що представляє собою творчі можливості людини або колективу, які проявляються у мисленні та результатах праці.