УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ НЕПРИБУТКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2023-1-15Ключові слова:
результативність, ефективність, органи досудового розслідування, ефективність досудового розслідування, результативність діяльності правоохоронних органів, палочна системаАнотація
У статті представлено концептуальний підхід до визначення поняття результативності діяльності органів досудового розслідування через системний аналіз законів України, які регулюють їх діяльність, з урахуванням завдань кримінального процесу, а також підходу Європейського суду з прав людини щодо тлумачення результативності досудового розслідування.
Здійснено аналіз результатів роботи слідчих підрозділів прокуратури за 2013-2017 роки, за допомогою якого вказано на прагнення органів досудового розслідування утримувати на відповідному рівні статистичні показники, що перетворило статистику з допоміжного інструменту менеджменту на фактичну самоціль роботи правоохоронних органів.
Аналіз наукових праць, у яких розкривається проблема застосування статистичних показників для управління результативністю органів досудового розслідування показав, що така система набула квазінаукового визначення – “Палочна система”. У наукових роботах це поняття вживається авторами-дослідниками виключно у негативному значенні, що означає беззмістовне, безцільове досягнення найбільш легких результатів системою або кожним її учасником (слідчим, слідчим підрозділом).
У статті запропоновано підхід визначення результативності діяльності органів досудового розслідування як конкретна міра зменшення рівня злочинності (проявів злочинів) у суспільстві, в якому такі органи діють. При цьому така міра має бути не абстрактною, а конкретною, вимірюваною і досяжною.
В результаті дослідження постає питання пошуку релевантних інструментів для вимірювання рівня злочинності (проявів злочинів) в суспільстві. Такі інструменти можуть як прямо вимірювати кількість проявів злочинів в суспільстві, так і користуватися непрямими методами, зокрема вимірюванням громадської думки щодо рівня злочинності, відчуття захищеності у населення, рівня задоволення населення діяльністю правоохоронних органів.