АДАПТИВНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Досліджено теоретичні аспекти адаптивності стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств до особливостей діяльності підприємств.
Здатність адаптуватися до мінливого бізнес-середовища непроста. Жорсткість часто виникає через те, що підприємства зосереджуються лише на минулих успіхах. Вони все ще дотримуються старої стратегії, незалежно від того, актуальна вона для поточних умов чи ні. Як наслідок, компанії повільно змінюються та негнучкі.
Стратегічна адаптивність ЗЕД може бути джерелом конкурентної переваги для підприємства. Це дозволяє конкурентам не виходити за межі підприємства при зміні середовища. Таким чином підприємство буде залишатися конкурентоспроможним.
Зовнішнє середовище знаходиться поза контролем компанії. Таким чином, компанії не можуть змінювати його і направляти зміни за своїм бажанням. Вони можуть лише адаптуватися. Досягти стратегічної адаптивності непросто, оскільки для цього потрібні три різні сприятливі можливості. По-перше, підприємствам потрібна стратегічна чутливість, щоб швидко реагувати на навколишнє середовище та передбачити ринкові тенденції та зміни, щоб зберегти свою конкурентну перевагу. По-друге, підприємства повинні демонструвати єдність лідерства. Підприємства повинні приймати рішення швидко, що вимагає від їх керівників вищої ланки діалогу, інтеграції та узгодження їхніх інтересів. По-третє, існує потреба в плинності ресурсів, що вимагає від підприємств оперативного розміщення ресурсів там, де вони найбільше потрібні.
Адаптивність можна концептуалізувати в контексті стратегії як сукупність якостей, що виявляються за певних умов. Це набір можливостей і здатності підприємства змінювати, коригувати та встановлювати певні практики управління, що проявляється в пошуку, створенні та оцінці рішень і в зміні цілей зі швидкістю, свободою дій і сприйнятливістю до змін на початку від уважного спостереження за нестабільним станом бізнес-середовища, стаючи ознакою стратегічної культури.
Адаптивність стратегії ЗЕД – це концепція з тимчасовим, людським, оперативним, контекстуальним та економічним вимірами, в межах якої розрізняють реактивну та проактивну перспективи; потенціалу та координації; структурність, різноманітність, об'ємність і якість; відносні зусилля, ресурси та витрати.
Виходячи з величини і перспектив, визначено, що можна оцінити ступінь конкретної стратегічної адаптивності ЗЕД для різних стратегічних планів і контекстних ситуацій, що дозволить шукати важелі регулювання зазначеного ступеня, які дозволяють краще адаптувати стратегію ЗЕД до різних ситуацій мінливого середовища.