ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇНИ ЗА МІЖНАРОДНИМИ РЕЙТИНГАМИ

Анотація

Сьогодні відбувається переосмислення  ролі людського капіталу, освіти, науки та знань у розвитку підприємств, регіонів і країн, а також у підвищенні конкурентоспроможності національної економіки країни. Ці чинники актуалізують проблему визначення поняття «конкурентоспроможність країни» з урахуванням усіх тих нових змістовних характеристик, які воно набуло за останні роки в рамках сучасної економічної науки.

Метою статті є дослідження підходів до оцінювання конкурентоспроможності національної економіки та динаміки конкурентоспроможності України за різними методиками з метою забезпечення її підвищення

Завдання статті: аналіз поняття конкурентоспроможності національної економіки; дослідження теоретико-практичних засад оцінювання конкурентоспроможності національної економіки; визначення динаміки конкурентоспроможності України за різними підходами з метою її підвищення.

Забезпечення конкурентоспроможності являє собою динамічний процес, який передбачає створення та підтримання конкурентних переваг. Конкурентоспроможність країн оцінюють різні міжнародні організації.

У статті проаналізовано конкурентоспроможність України за Індексом глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index – GCI) , який розробляє та оприлюднює Всесвітній економічний форум (World Economic Forum – WEF) та Рейтингом глобальної конкурентоспроможності країн світу (IMD World Competitiveness Ranking), Рейтингом світової цифрової конкурентоспроможності (IMD World Digital Competitiveness Ranking), Всесвітнім рейтингом талантів (IMD World Talent Ranking), які розробляє та оприлюднює Центр всесвітньої конкурентоспроможності Міжнародного інституту менеджменту розвитку (World Competitiveness Center of International Institute for Management Development - IMD WCC).

Враховуючі низькі рейтингові позиції України, доцільно розробити сукупність послідових організаційно-управлінських дій у контексті визначення пріоритетних національних інтересів, проводити постійний моніторинг факторів, які викликають загрози із метою їх своєчасного усунення та нейтралізації.

Пріоритетним напрямом зміцнення конкурентоспроможності національної економіки є посилення інноваційного вектора економічної динаміки як функції поліпшення макроструктурних пропорцій економіки та оптимізації відтворювальних процесів, зокрема – через інструменти інвестиційної, податкової та амортизаційної політики держави і визначення відповідних пріоритетів державної політики нагромадження.