МЕХАНІЗМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ES-2024-4-9Ключові слова:
стратегія, управління результативністю, кримінальне провадження, органи досудового розслідування, цифровізаціяАнотація
Трансформування соціокультурного та криміногенного середовища зумовлює нагальність розроблення концептуально нових механізмів стратегічного управління, що забезпечують адаптивність, резильєнтність та прогностичну спроможність правоохоронних органів. Особливої уваги заслуговує дослідження проблематики інтеграції високотехнологічних інструментів, спрямованих на оптимізацію управлінських процесів й підвищення ефективності функціонування суб'єктів досудового розслідування у контексті глобалізованих викликів. Мета статті – визначити механізми стратегічного управління ефективністю діяльності правоохоронних органів та розробити практичні рекомендації щодо їх адаптації до сучасних викликів. Методологічна основа дослідження базується на міждисциплінарному синтезі методів структурно-функціонального аналізу, дескриптивного моделювання та прогностичного сценаріювання. Застосування таких підходів дозволяє оперувати складними багатоаспектними системами, розкриваючи їхню динаміку через призму стратегічних індикаторів та оцінки результативності.
Результати аналізу свідчать, що імплементація кібернетично-орієнтованих технологій, зокрема автоматизованих систем управління інформаційними потоками, аналітичних платформ Big Data та елементів когнітивних обчислень, істотно розширює функціональні можливості правоохоронних органів. Стратегічна конвергенція управлінських інструментів із цифровими інноваціями сприяє підвищенню інституційної ефективності, інтегративності управлінських структур і рівня транспарентності.
У висновках обґрунтовано, що застосування механізмів стратегічного управління, основаних на діджиталізації та нормативно-процесуальній уніфікації, є визначальною передумовою досягнення ефективності та інституційної стійкості правоохоронної системи. Рекомендації щодо подальшої трансформації управлінських підходів включають розвиток висококваліфікованого кадрового потенціалу, запровадження інноваційних систем моніторингу та створення уніфікованих стандартів оцінки результативності.